Відсутність оригінального підпису у постанові про призначення групи прокурорів призвело до визнання недопустимими усіх доказів.

Відсутність оригінального підпису на постанові про призначення групи прокурорів тягне за собою недопустимість усіх доказів, зібраних після цього. Таку концепцію застосував Кам'янець-Подільський міськрайонний суд у справі відносно військовослужбовця, який обвинувачувався у дезертирстві.

Судово-технічна експертиза встановила, що постанову підписано електрографічним способом, а не особисто уповноваженою на те особою. Вказана обставина, на переконання суду, свідчить, що зазначені в ній прокурори не мали будь-яких повноважень здійснювати процесуальне керівництво у даному провадженні. Відповідно повідомлення про підозру складено та погоджено не уповноваженими на те посадовими особами.

Далі суд застосував концепцію «плодів отруєного дерева», тобто оцінку допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно, визнавши всі інші зібрані в рамках досудового розслідування докази недопустимими. Як наслідок, громадянина було виправдано 👉http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75102306 у зв’язку з недоведеністю його вини.

Джерело: БЛОГ ЮРИСТА

Верховний Суд — Протокол авторозподілу не містить інформації яка може бути віднесенна до інформації з обмеженим доступом.

Верховний Суд розглянув адміністративну справу за позовом до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій відповідача щодо неповідомлення прізвищ та ініціалів членів ВРП, які проводять перевірку дисциплінарних скарг позивача стосовно суддів Печерського районного суду м. Києва, та зобов’язання письмово надати таку інформацію.

Позивач послалася на те, що своєю відмовою надати вищезазначені дані відповідач порушив норми Закону України «Про доступ до публічної інформації», а тому обмежив її право заявити відвід члену ВРП.

Відповідач, відмовляючи позивачу, обґрунтував свою позицію тим, що така інформація є службовою, а тому доступ до неї обмежений. 

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду не погодився з такою позицією відповідача.

Суд зазначив, що ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів.

Суд вказав, що до документів, які можуть містити службову інформацію, законодавець відносить, зокрема, доповідні записки, рекомендації, документи, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію (ст. 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
Таким чином, обмеження доступу до конкретної інформації допускається у випадках, якщо вона належить до службової та за умови наявності таких вимог: в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; якщо розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; якщо шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні (ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Протокол автоматизованого розподілу є документом, що відображає результат здійснення розподілу матеріалів, які надійшли на адресу ВРП, між її членами, та не містить інформації, яка може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом (службової інформації).


Колегія суддів дійшла висновку, що відповідач протиправно відмовив у наданні запитуваної інформації, яку помилково відніс до службової, та зобов’язала ВРП письмово повідомити позивачу прізвища та ініціали членів ВРП, які проводять перевірку дисциплінарних скарг.

Зазначається на сторінці Верховного Суду у Фейсбук.

Рішення Верховного Суду від 12 липня 2018 року у справі № 9901/478/18 – www.reyestr.court.gov.ua/Review/75332194.

 

ВЕРХОВНИЙ СУД ВКАЗАВ НА ПРАВОМІРНІСТЬ ВИПРАВДАННЯ ОСІБ, ЩОДО ЯКИХ ДОКАЗИ СТОСОВНО ЇХ ВИНИ ЗБИРАЛИСЯ З ПОРУШЕННЯМ КПК

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок, залишений без зміни ухвалою апеляційного суду, про визнання громадян Х. та З. невинуватими у пред’явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 307 КК України та їх виправдання. Про це повідомляє прес-служба ВС.

Суд першої інстанції з’ясував, що обвинувачення двох осіб переважно ґрунтувалося на доказах, отриманих у результаті проведених негласних слідчих (розшукових) дій стосовно інших осіб та в ході здійснення досудового розслідування щодо іншої особи.

Відповідно до ст. 257 КПК України якщо в результаті негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.

Беручи до уваги відсутність відповідної ухвали слідчого судді у матеріалах кримінального провадження, Касаційний кримінальний суд погодився з висновком суду першої інстанції про недопустимість таких доказів з огляду на положення статей 86, 87 КПК України та, відповідно, про недоведеність вчинення кримінальних правопорушень.

Така позиція Касаційного кримінального суду узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Раманаускас проти Литви» ЄСПЛ зазначив, що докази, одержані за допомогою застосування спеціальних методів розслідування, можуть вважатися допустимими за умови наявності адекватних і достатніх гарантій проти зловживань, зокрема чіткого та передбачуваного порядку санкціонування, здійснення відповідних оперативно-слідчих заходів та контролю за ними.

Таким чином, Верховний Суд підтвердив законність рішень судів про виправдання осіб через недоведеність вчинення ними злочину у зв’язку з тим, що докази, на яких ґрунтувалось обвинувачення, були отримані з порушенням вимог КПК України, а саме статі 257 цього Кодексу.

Детальніше з текстом постанови можна ознайомитися за посиланням.

 

Джерело: ukrainepravo.com

Адвокат Стельмах, — Почалися позапланові перевірки маршрутних таксі та перевізників, по всій території України.

Обговорили в студії 7 каналу Одеси питання необхідності перевірки маршрутних транспортних засобів та перевізників на території Одеської області. Висновок кожен зробить свій, але відповідальність буде посилюватись. Окрім того з наступного тижня плануються позапланові числені перевірки маршруток.

Учасники дискусії:

Євген Стельмах, адвокат;

Олексій Бернатович, в.о. начальника відділу безпеки дорожнього руху  УПП Одеської області;

Геннадій Кучеренко, ведучий юрист-консультант управління «Укртрансбезпеки» в Одеській області;

Олександр Котов, автоексперт.

Зміни в кримінальний кодекс: За керування в стані сп’яніння — позбавлення волі.

Сьогодні Верховна Рада України, в першому читанні прийняла законопроект № 7064.

Народні обранці пропонують доповнити кримінальний кодекс ст. 286-1, Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.

1. Діяння, передбачені частинами другою та третьою статті 286, вчинені особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, —

караються позбавленням волі на строк від восьми до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк десять років.

2. Особа, яка позбавлена права керувати транспортним засобом за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, не маючи права на керування транспортним засобом керувала ним, —

карається позбавленням волі на строк п’ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами по життєво.

Вказане питання обговорили в студії 7 каналу.

Гості судії адвокат Євген Стельмах та юрист експертно-юридичного центру по ДТП Олександр Румянцев.