Вересень 2018 - Адвокат СТЕЛЬМАХ

ЄСПЛ: ЦИГАРКОВИЙ ДИМ, ЦЕ ФАКТОР, ЩО ПРИНИЖУЄ ГІДНІСТЬ

Європейський суд з прав людини констатував порушення ст. 3 (заборона катування) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в неналежних умовах утримання під вартою особи, яка у камерах піддавалася впливу цигаркового диму.

Відповідний прес-реліз рішення у справі «Гаспарі проти Вірменії» (заява № 44769/08) оприлюднено на сайті ЄСПЛ, передає інформаційний ресурс «ECHR.Ukrainian Aspect».

Вартгез Гаспарі був заарештований за підозрою у нападі на співробітника поліції, а згодом – засуджений до одного року ув’язнення.

Під час розслідування його утримували у семи різних камерах. За твердженням Гаспарі, деякі камери були переповнені, бракувало природного світла і свіжого повітря, камери регулярно затоплювалися стічними водами, він був змушений по черзі спати з іншими ув’язненими і постійно піддавався впливу цигаркового диму.

Посилаючись, зокрема, на статтю 3 (Заборона катування) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод він поскаржився на умови його тримання під вартою до Європейського суду з прав людини.

Суд у Страсбурзі констатував порушення цієї норми в частині поводження, яке принижує гідність, у зв’язку з умовами утримання пана Гаспарі в п’яти з семи камер.

З текстом прес-релізу рішення у справі «Гаспарі проти Вірменії» (заява № 44769/08) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Джерело

ВС/ККС: Порушення права обвинуваченого на вільний вибір захисника є порушенням права на захист та підставою для скасування судового рішення

Фабула судового акту: Нормами частини 1 статті 20 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Право підозрюваного, обвинуваченого на захист є невід'ємною складовою закріпленого у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Кожен обвинувачений має право використовувати ефективну юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або – за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника – одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.

При цьому згідно ч. 1 ст. 412 КПК обмеження права обвинуваченого у вільному виборі захисника є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та підставою для скасування судового рішення.

У даній справі на обвинувальний вирок суду та ухвалу апеляційного суду, який залишив вказане рішення без зміни захисником засудженого було подано касаційну скаргу з тих підстав, що вказує, що засуджений українською мовою не володіє, а тому відмова суду першої та апеляційної інстанцій у наданні перекладача суперечить положенням статей 29, 68 КПК у задоволенні клопотання про призначення перекладача. Окрім цього проведення перегляду справи без участі одного із захисників засудженого є порушенням права останнього на захист.

Переглядаючи вказану справу ККС, посилаючись на норми ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта ст. 59 Конституції України вказав, що відхилення апеляційним судом клопотання про відкладення судового розгляду у зв’язку із хворобою одного із захисників є порушенням права засудженого на захист.

При цьому присутність в судовому засіданні захисників, від послуг яких засуджений відмовився не може свідчити про здійснення останніми належного захисту та забезпечення дотримання вимог ст. 52 КПК щодо обов'язкової участі у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину захисника.

Постанова

Іменем України

07 червня 2018 року

м. Київ

справа № 714/266/16-к

провадження № 51-3324 км 18

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючого Щепоткіної В. В.,

суддів Кишакевича Л. Ю., Остапука В. І.,

за участю:

секретаря судового засідання Буланова О. П., розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ТкачукаВ. В. на вирок Герціївського районного суду Чернівецької області від 18 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 10 жовтня 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015260070000292, за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився та проживає у АДРЕСА_1, такого, що не має судимості в силу ст. 89 КК, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 185 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Герцаївського районного суду Чернівецької області від 18 травня 2016 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна за виключенням житла; за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, за виключенням житла.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_2 строк попереднього ув'язнення у строк відбування покарання з 04 лютого 2016 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Прийняте рішення щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 09 жовтня 2015 року, приблизно о 23:55 год., перебуваючи біля господарства потерпілого ОСОБА_4 у АДРЕСА_1, з метою незаконного заволодіння чужим майном вчинив напад на останнього, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров'я потерпілого та проникненням у його житло. В ході нападу ОСОБА_2 заволодів майном потерпілого на загальну суму 14 975 грн.

У жовтні 2015 року ОСОБА_2, діючи повторно, з метою незаконного заволодіння чужим майном проник до житлового будинку потерпілого ОСОБА_5, що у АДРЕСА_1, звідки таємно викрав належне потерпілому майно на суму 580 грн.

25 листопада 2015 року, приблизно о 19:30 год. ОСОБА_2, діючи повторно, з метою незаконного заволодіння чужим майном проник до господарського приміщення, розташованого на території господарства потерпілого ОСОБА_6 у АДРЕСА_1, звідки таємно викрав належне потерпілому майно на суму 1000 грн.

13 грудня 2015 року, приблизно о 20:30 год. ОСОБА_2, діючи повторно, з метою незаконного заволодіння чужим майном проник до житлового будинку потерпілого ОСОБА_5, що у АДРЕСА_1, звідки таємно викрав належне потерпілому майно на загальну суму 3 550 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 10 жовтня 2016 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Ткачук В. В., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_2 скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вказує, що за виключенням викрадення бензопили з помешкання потерпілого ОСОБА_5, інших злочинів ОСОБА_2 не вчиняв, а тому положення ч. 3 ст. 187 та ч. 3 ст. 185 КК щодо нього застосовані неправильно. На думку захисника, вирок ґрунтується на припущеннях, винуватість ОСОБА_2 не підтверджена належними та допустимими доказами. Дані протоколів добровільної видачі, огляду речових доказів та впізнання за голосом отримані з порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому не можуть бути покладені в основу вироку. Зазначені доводи не отримали належної оцінки суду апеляційної інстанції, який в порушення вимог ст. 404 КПК безпідставно відмовив стороні захисту у дослідженні доказів в апеляційному порядку та дійшов необґрунтованого висновку про залишення вироку суду першої інстанції без зміни. Вказує, що ОСОБА_2 українською мовою не володіє. Рідною для нього є румунська. Тому, відмовивши всупереч вимогам статей 29, 68 КПК у задоволенні клопотання про призначення перекладача, апеляційний суд порушив право обвинуваченого на захист та справедливий суд у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Порушенням права на захист також вважає проведення апеляційного розгляду 27 вересня 2016 року без участі захисника Ткачука В. В.

Позиції інших учасників судового провадження

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_2 та захисник Лутсу І. В. підтримали касаційну скаргу захисника Ткачука В. В.

Прокурор Кравченко Є. С. заперечила проти задоволення касаційної скарги.

Мотиви Суду

Згідно ст. 59 Конституції України кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Проте при розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції право ОСОБА_2 у вільному виборі захисника було порушено.

Так, ОСОБА_2 обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК, що згідно ст. 12 КК є особливо тяжким. Згідно приписів ст. 52 КПК участь захисника у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів є обов'язковою.

Як убачається з матеріалів справи, під час досудового розслідування та в суді першої інстанції захист інтересів ОСОБА_2 здійснювали адвокати Семенюк Р.Д. та Дутка В. М. Також на стадії апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_2 12 вересня 2016 року уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом Ткачуком В. В.

27 вересня 2016 року в судове засідання суду апеляційної інстанції захисник Ткачук В. В. не з'явився через хворобу, у зв'язку з чим просив відкласти апеляційний розгляд. Обвинувачений ОСОБА_2 також наполягав на неможливості здійснення апеляційного розгляду за відсутності захисника Ткачука В. В.

Однак зазначене клопотання апеляційним судом було відхилене та розпочато апеляційний розгляд без участі захисника Ткачука В. В. з мотивів необхідності дотримання розумних строків кримінального провадження, а також присутності в судовому засіданні захисників Семенюка Р. Д. і Дутки В. М. Незважаючи на те, що обвинувачений відмовився від участі вказаних захисників в апеляційному розгляді, апеляційний суд не прийняв таку відмову, вказавши що Семенюк Р. Д. і Дутка В. М. здатні здійснити належний захист обвинуваченого та забезпечити дотримання вимог ст. 52 КПК щодо обов'язкової участі у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину захисника.

На думку колегії суддів, таким рішенням апеляційний суд порушив гарантоване державою та встановлене статтями59,63 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта статтями 48,49,52,54 КПК таправо обвинуваченого ОСОБА_2 мати захисника, вибраного на власний розсуд.

За змістом ч. 1 ст. 412 КПК обмеження права обвинуваченого у вільному виборі захисника є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та підставою для скасування судового рішення.

Разом з тим, доводи касаційної скарги про безпідставну відмову апеляційним судом в призначенні обвинуваченому перекладача колегія суддів вважає необґрунтованими. Так, ОСОБА_2 є громадянином України, народився та проживає на її території, має середню освіту, здобуту в Україні, у школі вивчав українську мову, атестований з цього предмету. На досудовому розслідуванні та в суді ОСОБА_2 в присутності захисників роз'яснювались процесуальні права, в тому числі право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною мовою або мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача. Жодних клопотань про те, що він не володіє українською мовою, на досудовому розслідуванні, в місцевому суді першої та суді апеляційної інстанції до 06 жовтня 2016 року ОСОБА_2 та його захисники не заявляли. Натомість під час допиту в якості підозрюваного ОСОБА_2 підтвердив, що українською мовою володіє в повній мірі, читати та писати вміє (т. 3 а.с. 15). Із звукозапису судового засідання вбачається, що він розуміє українську мову, давав зрозумілі відповіді на поставлені йому українською мовою питання.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що звернення захисника з відповідним клопотанням на стадії апеляційного розгляду є виключно формою захисту від пред'явленого обвинувачення.

За таких обставин, касаційна скарга захисника Ткачука В. В. підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_2 – скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду слід врахувати наведене, належним чином перевірити доводи апеляційної скарги, дати на них вичерпні відповіді, за необхідності й наявності для того підстав повторно дослідити в порядку ст. 404 КПК обставини, встановлені під час кримінального провадження, та ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване судове рішення, забезпечивши реалізацію права обвинуваченого на вільний вибір захисника.

Керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, колегія суддів

ухвалила:

Касаційну скаргу захисника Ткачука В. В. задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 10 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_2 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Джерело: ПРОТОКОЛ

СВІДЧЕННЯ ПРОТИ СЕБЕ БЕЗ АДВОКАТА Є ПОРУШЕННЯМ СТ. 6 КОНВЕНЦІЇ, – ЄСПЛ

Засудження особи на підставі свідчень, наданих за відсутності адвоката, складає порушення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

На цьому вкотре наголосив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Омер Гюнер проти Туреччини» (№ 28338/07). Текст прес-релізу оприлюднено на офіційному сайті суду, передає інформаційний ресурс «ECHR.Ukrainian Aspect».

Омер Гюнер, який працював менеджером готелю, був заарештований співробітниками контртерористичної поліції в рамках операції проти незаконної організації Партії більшовиків.

У його кімнаті були знайдені матеріали, появу яких він пояснив тим, що дозволив особам, пов’язаним з Партією більшовиків, залишатись у готелі та використовувати його автомобіль. Ці свідчення було надано за відсутності адвоката.

Пана Гюнера, який заперечував обвинувачення, було засуджено до десяти місяців ув’язнення та штрафу за надання допомоги та підтримці незаконної організації. Оскарження у судах успіху не мало.

Посилаючись на частини 1, 3 статті 6 (право на справедливий судовий розгляд і право на юридичну допомогу за власним вибором) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Гюнтер звернувся до Страсбургу. Він скаржився відмову в юридичній допомозі на попередньому етапі розслідування, а також на те, що його заяви були зроблені під примусом і він був засуджений на підставі свідчень, наданих за відсутності адвоката.

ЄСПЛ підтвердив порушення державою Конвенції, постановивши при цьому, що виявлення порушення складало достатню справедливу сатисфакцію щодо завданої моральної шкоди.

З текстом прес-релізу рішення у справі «Омер Гюнер проти Туреччини» (№ 28338/07) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Джерело: www.echr.com.ua

ВР СХВАЛИЛА НОВІ ЗМІНИ ДО КПК ЩОДО ЗАКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування».

Законом удосконалено положення, спрямовані на забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Законом внесено зміни до статей 220, 284, 303, 309 Кримінального процесуального кодексу в частині надання іншій особі, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представнику права заявляти клопотання слідчому, прокурору про закриття кримінального провадження, якщо існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 частини першої статті 284 КПК.

При цьому передбачено, що слідчий, прокурор зобов’язаний розглянути таке клопотання в строк не більше 3 днів з моменту подання і задовольнити за наявності відповідних підстав. У разі відмови у задоволенні клопотання звернутися зі скаргою до слідчого судді.

При цьому передбачено, що ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні відповідної скарги може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Законом внесено зміни до статті 307 КПК, якими передбачено встановити, що ухвала слідчого судді, якою задоволено скаргу на рішення, дії чи бездіяльність органу досудового розслідування, направляється керівнику органу, службовою, посадовою особою якого є слідчий, прокурор, для організації проведення службового розслідування та вирішення питання щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Законом також внесено зміни до статті 130 КПК, статті 1191 Цивільного кодексу, статей 2, 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», якими передбачена можливість держави, у випадку відшкодування шкоди, завданої слідчим, прокурором, за рахунок Державного бюджету, застосовувати право зворотної вимоги до винних осіб у разі встановлення в їх діях складу не лише кримінального правопорушення, а й за наявності ознак дисциплінарного проступку за результатами службового розслідування, проведеного на підставі рішення суду, яким задоволено скаргу на рішення, дії чи бездіяльність органу досудового розслідування.

Джерело

Вбивча швидкість. Як зупинити смерті на українських дорогах?

В ефірі пост-шоу "ПРОЖЕКТОР" обговорили тему: Вбивча швидкість. Як зупинити смерті на українських дорогах?

Гостя студії :

Євген Стельмах, адвокат, екс-заступник начальника патрульної поліції Одеси

Андрій Московченко, громадський інспектор з безпеки на транспорті

Олександр Румянцев, адвокат з ДТП

Вадим Блехман, автомобільний експерт

Володимир Богацан, спеціаліст з дорожнього руху

Тетяна Бiлоус, свідок ДТП

Дмитро Мелех, автомобільний юрист

Олександр Щерблюк, адвокат водія BMW

ВЕРХОВНИЙ СУД НАЗВАВ ПІДСТАВУ ДЛЯ ПОВТОРНОГО ВИКЛИКУ СВІДКІВ

Оскільки судовий розгляд розпочато спочатку, рішення про відсутність необхідності повторно викликати свідків є помилковим. Такий висновок зробив ВС в постанові №720/2612/15-к.

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

7 червня 2018 року м.Київ №720/2612/15-к

Верховний Суд колегією суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого — ЄМЦЯ О.П., суддів: КРАВЧЕНКА С.І., БІЛИК Н.В. —

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у судовому розгляді в судах першої та апеляційної інстанцій, на вирок Новоселицького районного суду Чернівецької області від 24.10.2016 та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 27.12.2016 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013270050000216, за обвинуваченням Особи 1, громадянина України, який народився Інформація 1 у с.Драчинці Кіцманського району Чернівецької області, проживає за Адресою 1, раніше не судимого, у скоєнні злочинів, передбачених чч.1, 2 ст.204 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області від 24.10.2016, Особу 1визнано невинуватим у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.204 та ч.2 ст.204 КК, у зв’язку з недоведеністю його участі у скоєнні даних злочинів та виправдано. Вирішено питання про долю речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження. Згідно з вироком орган досудового розслідування обвинувачував Особу 1 у тому, що він, будучи директором ТОВ «Жентол», реалізуючи умисел на незаконне збагачення шляхом реалізації незаконно виготовлених нафтопродуктів під виглядом дизельного пального та бензину підвищеної якості, протягом 2010—2013 років як особисто, так і за допомогою технічного персоналу автозаправної станції ТОВ «Жентол», який не був обізнаний в його злочинних діях та намірах, організував та налагодив роботу щодо виробництва та продажу клієнтам автозаправної станції різного роду паливних сумішей, виготовлених шляхом змішування низькоякісного бензину та дизельного пального з різного роду хімічними компонентами та присадками. Будучи обізнаним в ринку нафтопродуктів, Особа 1 налагодив ділові відносини з невстановленими підприємствами нафтохімічної галузі, у яких придбавав низькоякісні паливно-мастильні матеріали за цінами, значно меншими, ніж ціни на сертифіковане пальне. Далі Особа 1, діючи як директор ТОВ «Жентол» та як фізична особа — підприємець, проводив закупівлі в ПП «Палтех» антидетонаційних присадок марок «АДА-М», «Octamar», «PlutogenGS23001» та інших, а у невстановленої слідством особи — присадок «Ферроцен», «Стабілка», «КМТА», «МТБЕ», за допомогою яких змінював фізичні та якісні характеристики попередньо придбаного низькоякісного пального, що в подальшому дозволяло виготовлені паливно-мастильні матеріали видавати за сертифіковане високооктанове пальне.

Розуміючи незаконність своїх дій та бажаючи приховати їх у разі проведення перевірок, Особа 1 періодично закуповував у різних кількостях сертифіковане пальне із наявними супровідними документами та сертифікатами відповідності пального, які використовував при реалізації як якісного пального, так і виготовлених сумішей.

Способом незаконного виготовлення пального марки А-92 та А-95, а також дизельного пального Особа 1 обрав механічне змішування компонентів «Стабілка», «КМТА», «МТБЕ» та присадки «Ферроцен», без визначення чітких пропорцій, за допомогою насосної системи, приєднаної до 9 цистерн, розташованих на території бази зберігання паливно-мастильних матеріалів у с.Реваківці Кіцманського району Чернівецької області, та двох причепів-цистерн марки «AUREPA TSA36SPK» д.н.з. №1 та марки ПЦ 6.7 8925 д.н.з. №2, які транспортувалися на вказану базу зберігання паливно-мастильних матеріалів за допомогою вантажного автомобіля марки «МАН 19.403», д.н.з. №3; незаконно виготовляв підакцизний товар — бензин марок А-92, А-95, а також аналогічно шляхом змішування різних видів дизельного пального, без визначення чітких пропорцій, незаконно виготовляв підакцизний товар — дизельне пальне, які у подальшому з метою збуту незаконно зберігав на території автозаправної станції ТОВ «Жентол», що розташована по вул.Молодіжній, 34-Б в с.Реваківці Кіцманського району Чернівецької області, та на території нафтобази, що розташована в цьому ж населеному пункті. Тим самим Особа 1, маючи в наявності обладнання, яке спеціально пристосоване для механічного змішування вказаних компонентів, у 2012 та у першій половині 2013 року забезпечив масове виробництво фальсифікованого пального, а саме — бензину та дизельного пального, які відносяться до підакцизних товарів.

Діючи умисно, Особа 1 упродовж грудня 2012 року та до лютого 2013-го, маючи корисливу мету, достовірно знаючи, що попередньо за його вказівкою в підземні ємкості, призначені для зберігання пального марки А-95 і марки А-92, а також дизельного пального, поміщене пальне, яке не відповідає вимогам ДСТУ, та бажаючи реалізувати його для отримання незаконного прибутку, використовуючи найманий технічний персонал автозаправної станції, який не був обізнаний у злочинних планах Особи 1, через налагоджену систему продажу за допомогою бензоколонок автозаправної станції ТОВ «Жентол» 8.02.2013 реалізував Особі 2 під виглядом та за ціною сертифікованого пального автомобільний бензин марки А-92 об’ємом 10,1 л, а 13.02.2013 йому ж реалізував під виглядом та за ціною сертифікованого пального автомобільний бензин марки А-95 об’ємом 5,8 л, який не відповідає вимогам ДСТУ 4063-2001 за вмістом бензолу. Крім того, 13.03.2013 в ході оперативної закупки незаконно виготовленого, збереженого та перевезеного з метою збуту пального на території АЗС ТОВ «Жентол», що розташована по вул.Молодіжній, 34-Б в с.Реваківці Кіцманського району Чернівецької області, Особа 1 незаконно збув «покупцю» під вигаданими анкетними даними — «Особі 3» нафтопродукти загальною вартістю 36 грн. під виглядом дизельного пального в кількості 1,85 л, який не є товарним нафтопродуктом — дизельним пальним, та бензину марки А-95 в кількості 1,85 л, який за показниками «масова частка бензолу» та «детонаційна стійкість» не відповідає вимогам ДСТУ 4063-2001 «Бензин автомобільний. Технічні умови».

За таких же обставин 15.03.2013 Особа 1 в ході проведення оперативної закупки збув «покупцю» під вигаданими анкетними даними — «Особі 3» нафтопродукти під виглядом бензину марки А-92 в кількості 4,880 л, який за показником «детонаційна стійкість» не відповідає вимогам ДСТУ 4063-2001 «Бензини автомобільні. Технічні умови», та бензину марки А-95 в кількості 4,740 л загальною вартістю 100 грн. Також Особа 1 у 2013 році, знаючи про порушення кримінального провадження за фактом реалізації неякісного пального, маючи намір приховати сліди своєї злочинної діяльності та уникнути встановленої законом відповідальності, дав вказівку частину фальсифікованого пального об’ємом 6000 л з використанням належного йому вантажного автомобіля марки «МАН» д.н. №3 у зчепленні з автоцистерною д.н. №1 тимчасово вивезти на базу зберігання нафтопродуктів, що розташована в смт Товсте Заліщицького району Тернопільської області, для подальшого зберігання та наступного його збуту кінцевим покупцям. Зазначене фальсифіковане пальне, яке є пальним — бензином з доданими компонентами «Ферроцен» та «N-метиланілін», що за показником «масова частка бензолу» не відповідає вимогам ДСТУ 4063-2001 «Бензини автомобільні. Технічні умови», було виявлено та вилучено 22.05.2013, під час обшуку вказаної бази. 22.05.2013, під час обшуку бази паливно-мастильних матеріалів ТОВ «Жентол», що розташована в с.Реваківці Кіцманського району Чернівецької області, виявлено та вилучено фальсифіковане пальне, що є сумішшю середньодистилятного нафтопродукту з метанолом та домішкою бензину об’ємом 43928 л, яке Особа 1 намагався реалізувати кінцевим споживачам.

Ухвалою АСЧО від 27.12.2016 вирок Новоселицького районного суду Чернівецької області від 24.10.2016 залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати судові рішення щодо Особи 1 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції за територіальною підсудністю скоєних злочинів у Кіцманському районному суді Чернівецької області. Зазначає, що, всупереч вимогам ч.1 ст.76 КПК, в апеляційному суді у розгляді даного кримінального провадження брала участь суддя, яка як слідчий суддя під час досудового розслідування давала дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Крім того, вказує, що суд поклав в основу вироку показання свідків, які не отримані у встановленому законом порядку, та докази — письмові документи, які не досліджені у судовому засіданні, а також вчинив процесуальні дії щодо пошуку доказів поза межами судового слідства у нарадчій кімнаті, чим порушив засади законності та безпосередності та допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Апеляційний суд, на думку прокурора, помилок суду першої інстанції не усунув, доводи апеляційної скарги належним чином не перевірив та, всупереч вимогам ч.2 ст.419 КПК, не зазначив в ухвалі підстав, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Шевченко О.О. просила задовольнити касаційну скаргу з викладених в ній підстав та не підтримала вимоги щодо зміни підсудності кримінального провадження.

Мотиви суду

Відповідно до вимог ст.370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з п.2 та п.16 ч.1 ст.7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться законність та безпосередність дослідження показань, речей і документів.

Однак цих законодавчих приписів суд першої інстанції не дотримався.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт щодо Особи 1був направлений на розгляд до Кіцманського районного суду Чернівецької області, з якого відповідно до ухвали АСЧО від 19.02.2014 на підставі ст.34 КПК був переданий на розгляд Хотинському районному суду Чернівецької області. В рамках судового слідства Хотинський районний суд Чернівецької області досліджував докази у справі, зокрема, були допитані свідки. В подальшому у зв’язку із закінченням повноважень судді, який здійснював судовий розгляд, та неможливістю створити новий склад суду кримінальне провадження щодо Особи 1 ухвалою АСЧО від 21.12.2015 передано на розгляд до Новоселицького районного суду Чернівецької області.

Після надходження справи судовий розгляд у Новоселицькому районному суді Чернівецької області було розпочато спочатку, а саме — зі стадії підготовчого судового засідання. Разом з тим суд прийняв рішення повторно не викликати для допиту свідків, а дослідити їхні показання, надані у Хотинському районному суді Чернівецької області, шляхом прослуховування звукозапису судового засідання та в подальшому дав оцінку показанням цих свідків у вироку. Тим самим суд грубо порушив вимоги кримінального процесуального закону, тому доводи касаційної скарги прокурора в цій частині, безумовно, заслуговують на увагу. Стаття 319 КПК передбачає можливість не досліджувати раніше отримані докази лише у разі зміни судді, тобто в межах юрисдикції одного суду, який розглядає справу. В той же час у даному кримінальному провадженні була змінена територіальна підсудність, а справа через АСЧО із Хотинського районного суду була передана на розгляд по суті до Новоселицького районного суду Чернівецької області, де в порядку ст.35 КПК їй присвоєний новий реєстраційний номер, призначений новий склад суду і розпочато розгляд із підготовчого судового засідання. Отже, з урахуванням того, що судовий розгляд було розпочато спочатку, рішення суду про відсутність необхідності повторно викликати свідків є помилковим, а дослідивши в такий спосіб показання свідків, суд, на порушення вимог ст.23 КПК, не дотримався принципу безпосередності дослідження доказів. Стаття 86 КПК встановлює, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Із системного аналізу вимог кримінального процесуального закону випливає, що таке джерело доказів, як показання свідка, суд отримує безпосередньо в судовому засіданні під час його допиту, за винятком дослідження показань свідка, які надані слідчому судді в ході досудового розслідування у порядку, передбаченому ст.225 КПК. Отже, показання свідків, на які міститься посилання у вироку, були отримані з порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому є недопустимими як докази і не можуть бути використані судом. Крім того, суд у вироку послався та надав оцінку як доказам протоколам обшуку від 22.05.2013 автозаправної станції та житла свідка Особи 4, хоча про їх дослідження клопотань від сторін кримінального провадження не надходило і ці докази в судовому засіданні безпосередньо теж не досліджувались. Зазначені порушення вимог кримінального процесуального закону згідно з ч.1 ст.412 КПК є істотними, оскільки перешкодили суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Що стосується доводів прокурора про те, що до складу колегії суддів у суді апеляційної інстанції входила суддя, участь якої у даному кримінальному провадженні є недопустимою на підставі вимог ч.1 ст.76 КПК, а також незаконності проведення місцевим судом процесуальних дій, пов’язаних із отриманням нових доказів з власної ініціативи, під час перебування в нарадчій кімнаті, то перевірити такі обставини не виявилось можливим з огляду на те, що належні дані на їх підтвердження у матеріалах кримінального провадження не містяться. Разом з тим колегія суддів погоджується з доводами прокурора про те, що апеляційний суд, усупереч положенням ч.2 ст.419 КПК, з достатньою повнотою не перевірив доводів апеляційної скарги прокурора та не усунув допущених судом першої інстанції порушень вимог закону.

Отже, вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції щодо Особи 1 слід скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, під час якого необхідно усунути зазначені порушення, дати належну правову оцінку усім доказам у справі та постановити судове рішення з дотриманням усіх вимог кримінального та кримінального процесуального закону.

Вимога прокурора про призначення нового розгляду цього кримінального провадження у Кіцманському районному суді Чернівецької області перебуває поза межами компетенції колегії суддів, відноситься до питання про зміну підсудності кримінального провадження, процедура якого передбачена ст.34 КПК, а тому в цій частині касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись стст.434, 436, 438, 441, 442 КПК, п.15 розд.ХІ «Перехідні положення» КПК (в редакції закону від 3.10.2017 №2147-VIII), Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Новоселицького районного суду Чернівецької області від 24.10.2016 та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 27.12.2016 щодо Особи 1 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.

Джерело: Закон и Бізнес

З 27 вересня 2018 року збільшуються штрафи для водіїв.

УВАГА!!!
З 27 вересня збільшуються штрафи для водіїв.

У грудні 2017 року Верховна Рада прийняла закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери паркування транспортних засобів». 28 березня 2018 року Закон було підписано Президентом, а з 27 вересня набувають чинності нові зміни.

За перевищення встановленої норми швидкості більш ніж на 50 км на годину водій буде змушений заплатити штраф до 3400 грн (раніше – 510 грн), пише Експрес з посиланням на avtolubiteli.club

За втечу з місця дорожньо-транспортної пригоди змусять сплатити штрафу від 255 грн. до 3400 грн. Також за це можуть окремо позбавити прав строком до 6-ти місяців.

За керування автомобілем без прав, або невідповідної категорії штраф може сягнути 10200 грн (раніше – 510 гривень). Якщо водій знову сяде за кермо і не матиме при собі прав, то вже заплатить в 4 рази більше – 40800 грн.

Українські водії, які позбавлені права керувати транспортними засобами, але все ж сіли за кермо, змусять заплатити 20400 грн. За повторне правопорушення штраф зросте в 2 рази.

Відносно неправильного паркування машини: інспектори зобов’язані складати протоколи порушень навіть без водія. Також їм можна буде евакуювати машини, які припарковані у недозволених місцях.

Свої дії представники правоохоронних органів повинні зафіксувати на відео, або зняти на фотоапарат місце порушення. Штраф за неправильну парковку складе від 255 до 1700 грн.