Хронічним захворюванням українського суспільства тривалий час була та залишається суцільна неповага до суду. Поміж іншим, це відбувається на ґрунті суспільно-політичних та економічних проблем, у зв’язку з чим, судді асоціюються із чиновниками та представниками влади, компроментуючого матеріалу на яких достатньо у засобах масової інформації.
Тісно пов’язаним із питанням неповаги до суду є недовіра до суду, рівень якої, незважаючи на реформи та зміни в цій сфері, залишається беззаперечно високим. Водночас, слід відмітити, що, згідно із статистикою, здебільшого негативно оцінюють діяльність судової гілки влади саме громадяни, які жодного разу не брали участь в судовому засіданні (орієнтовно 91% населення України), в той час, як українці-учасники судового процесу здебільшого позитивно відгукуються про свій досвід перебування в судах.
Незважаючи на це, ледь не щомісяця в ЗМІ з’являється сенсаційна новина про прояв неповаги до суду, який виявивляється чи то у жбурлянні в суддів пакетами з борошном, чи у розміщенні ніби то «прайсу» послуг судді біля будівлі суду тощо.
«Українське право» вирішило проаналізувати законодавство, яке регулює можливість притягнення особи за неповагу до суду, можливі заходи впливу на таку особу, а також судову практику в даній сфері з метою виявлення прикладів вчинення неповаги по відношенню до суду чи окремого судді та визначення реального стану поваги (чи неповаги) громадян до судової влади.
ЩО ТАКЕ НЕПОВАГА ДО СУДУ?
Згідно із ст. 23 Конституції України кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей.
Питання визначення поняття «неповаги до суду», процедури притягнення винних осіб до відповідальності та визначення заходів впливу на порушника визначається Законом України «Про судоустрій та статус суддів», КУпАП, а також іншими процесуальними законами.
Виходячи з аналізу ст. 185-3 КУпАП та ст. 67 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» неповага до суду може виражатись, зокрема, у наступних діях:
– у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача, експерта, перекладача;
– в непідкоренні свідка, потерпілого, позивача, відповідача та інших громадян розпорядженню головуючого;
– у невиконанні поручителем зобов’язань, покладених судом під час провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства;
– у відмові роботодавця від увільнення від роботи присяжного на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя;
– у неприбутті присяжного в судове засідання без поважних причин;
– в порушенні порядку під час судового засідання;
– у вчиненні будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.
Таким чином, даний перелік не є вичерпним та підлягає розширювальному тлумаченню судом, зважаючи на конкретну ситуацію та обставини, що їй передували.
ПРОЦЕДУРА ПРИТЯГНЕННЯ ВИННИХ ОСІБ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
Питання притягнення винної особи до відповідальності за неповагу до суду регулюється положеннями КУпАП. Так, відповідно до положень ст. 277 КУпАП, справи про адміністративне правопорушення, передбачені ст.185-3 КУпАП, розглядаються протягом доби.
Разом з цим, питання про притягнення до адміністративної відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення правопорушення, для чого у судовому засіданні оголошується перерва, або після закінчення судового засідання (ст. 216 ЦПК України, ст. 200 ГПК України, ст. 198 КАСУ України, ст. 330 КПК України).
Відповідно до п. 7-1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення за ст. 185-3 КУпАП, протоколи про правопорушення мають право складати:
– судові розпорядники (у справах про адміністративні правопорушення за ч. 1, 2, 3, 5 ст. 185-3 КУпАП);
– уповноважені особи органів Державної прикордонної служби України або Державної міграційної служби (у справах про адміністративні правопорушення за ч. 4 ст. 185-3 КУпАП).
При чому, згідно з ст. 258 КУпАП передбачається, що протокол не складається, зокрема, в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3,5 ст. 185-3 КУпАП (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається. У такому випадку уповноваженими органами (чи посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В подальшому, керуючись ст. 221 та 221-1 КУпАП дані справи розглядаються суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, місцевими господарськими та адміністративними судами, апеляційними судами та Верховним Судом. Така справа розглядається суддею-доповідачем зі складу суду, що розглядає справу, під час розгляду якої вчинено правопорушення, передбачене ст. 185-3 КУпАП.
Водночас, постанова суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Водночас постанова судді Верховного Суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Касаційного кримінального суду і переглядається у складі колегії з трьох суддів.
МОЖЛИВІ ЗАХОДИ ВПЛИВУ НА ПОРУШНИКІВ
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Згідно з п. 6 ч. 5 ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» незалежність судді забезпечується, в тому числі, відповідальністю за неповагу до суду чи судді.
Згідно із ст. 129 Конституції України за неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом.
Керуючись ст. 216 ЦПК України, ст. 200 ГПК України, ст. 198 КАСУ України, ст. 330 КПК України за прояв неповаги до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом.
Так, як зазначалось вище, відповідальність за неповагу до суду передбачена ст. 185-3 КУпАП, згідно з якою адміністративна відповідальність за дане правопорушення передбачає:
– накладення штрафу (ч. 1: 50-150 н.м.д.г.; ч. 2: 150-250 н.м.д.г.; ч. 3: 20-100 н.м.д.г.; ч. 4: 150-300 н.м.д.г.; ч. 5: 20-100 н.м.д.г.);
– виправні роботи (ч. 2: 1-2 місяці з відрахуванням двадцяти процентів заробітку);
– адміністративний арешт (ч. 2: до 15 діб). До того ж, згідно з ст. 328 КУпАП особи, піддані адміністративному арешту за таке правопорушення використовуються на фізичних роботах.
До того ж, слід зважати, що на порушників, окрім заходів впливу, зазначених вище, покладаються судові витрати, а саме судовий збір (наразі – 352,40 грн.).
Окрім цього згідно з процесуальним законодавством, дії щодо неповаги до суду можуть бути розцінені судом як зловживання учасником процесу його процесуальними правами, за що також встановлена відповідальність, зокрема, попередження, видалення із зали судових засідань та штраф.
ЯК СУДИ ВИРІШУЮТЬ ВКАЗАНІ СПРАВИ?
Виходячи з даних ЄДРСР, наразі в Україні існує 2551 постанова, винесена щодо осіб за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 185-3 КУпАП України.
При аналізі судової практики, увага акцентувалась на судовій практиці за 2018 рік, до того ж, брались до уваги випадки притягнення особи до відповідальності за неповагу до суду, описані в інших судових рішеннях (рішеннях, ухвалах, вироках тощо).
Загалом, можна визначити наступні найбільш поширені випадки притягнення особи до відповідальності за вчинення неповаги до суду, а саме:
– порушення порядку ведення судового засідання, викрикування, перебивання суддів, коментування, лайка, нецензурні висловлювання тощо (наприклад, рішення №78015925 (неповага з боку вільних слухачів), 77569078, 77054198, 76682620 (неповага з боку адвоката; оформлено окремою ухвалою), 76688343 (оформлено окремою ухвалою), 75815767, 76648039, 75888019, 75313341, 75313042, 75130224, 74430169, 73087421, 72976920, 72610066, 72469916, 72211804, 71769338, 71567903, 77144620, 78068186, 78067089, 78031169, 77869146, 76869858, 76399072, 76357423, 72967830 (перешкоджав судді зайти до зали судових засідань, шарпав за мантію), 67144146 і 53603141 (звертання до судді на «ти»), 57059541 (демонстрація непристойного жесту), 17984300 ( особа обізвав суддю «продажною») у ЄДРСР);
– з’явлення до суду у стані алкогольного сп’яніння та вчинення інших дій, що вказують на неповагу до суду (наприклад, рішення №77199390, 75472164, 77717363, 77638424, 77296128, 76971547, 76871416, 76907579, 76872269, 76817239, 76684817, 76522293 у ЄДРСР);
– направлення учасниками справи процесуальних документів чи особистих звернень до суду із зазначенням нецензурних висловів у бік суду чи конкретного судді (наприклад, рішення №78021955, 77749314, 72824853, 77073244, 76237554, 75453284, 74828826, 73137847, 73137781, 72793697 (рішення КЦС у складі ВС), 74318664 у ЄДРСР), що в подальшому тягне повернення такого документу заявнику;
– нез’явлення до суду та неповідомлення про причини неявки (наприклад, рішення №77984221, 76531990, 75000785 (запізнення) у ЄДРСР);
– поява до суду в неналежному зовнішньому вигляді (у пляжних шортах, майці, сандалях тощо) (наприклад, рішення №77368170, 76845665, 74604741, 75795991, 76058042 у ЄДРСР);
– виривання документів з матеріалів справи (наприклад, рішення №76607684, 73866539 у ЄДРСР);
– відмова учасника судового процесу підніматись на вимогу судді чи відповідати на поставлені запитання головуючого (наприклад, рішення №73986548, 77019243 у ЄДРСР);
– невимкнення звуку на мобільному телефоні (наприклад, рішення №78092299, 74992957 у ЄДРСР);
– використання відеозаписувальних засобів без дозволу суду та учасників процесу (наприклад, рішення №76391943 у ЄДРСР).
Окрім цього, трапляються і дивні ситуації, наприклад, по одній із справ (рішення №59066315 у ЄДРСР), жінку притягнули до адміністративної відповідальності за розсипання піску перед дверима суду.
З іншої сторони, інколи трапляється навіть, що неповага до суду має вигляд погрози вбивством, що інкримінується за ч. 1 ст. 377 КК України (наприклад, рішення №76538305 (покарання у вигляді 2 років позбавлення волі) у ЄДРСР).
В деяких із зазначених випадків (наприклад, рішення №78015925, 77569078, 75313341, 78067089, 78031169, 76531990, 75000785, 74604741, 17984300, 74318664 у ЄДРСР), факт прояву неповаги до суду виявився непідтвердженим під час слухання справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, у зв’язку з порушенням процедури складення протоколу, недостатнього опису обставин у ньому, відсутності свідків чи з інших підстав.
Також в окремих випадках провадження закривалось у зв’язку з закінченням строку, встановленого на притягнення особи до адміністративної відповідальності (наприклад, рішення №76237554, 71567903, 77368170, 76871416, 76869858, 67144146, 53603141 у ЄДРСР).
ВИСНОВКИ
Можна констатувати, що наразі стан поваги до суду та суддів, зокрема, є в цілому негативним. Учасники процесу та інші громадяни вільно можуть дозволити собі порушення порядку ведення судового засідання, нецензурного висловлювання в сторону суддів, навіть шарпання за одяг тощо.
З іншої сторони, із вказаної судової практики, вбачається дещо перебільшена нетерпимість суддів до незначних, на перший погляд, порушень.
Однак, слід погодитись з тією думкою, що формування правової культури громадян, розуміння значення суду та його важливості є тривалим процесом, який слід розпочати із усунення навіть невеликих непорозумінь, задля уникнення в майбутньому більш серйозних правопорушень, пов’язаних із погрозами на адресу суддів чи нападами на них.
Зозуля Наталія, «Українське право»
