Три основних практичних правила для їзди дорогами Європи на автомобілі.

З відкриттям кордонів та отримання можливості їздити без віз в країни Євросоюзу, багато хто з українців замислюється над поїздкою в ближні європейські країни на автомобілі. Хто вперше вирішив вирушити в таку подорож, необхідно пам'ятати про декілька правил які допоможуть уникнути штрафу.

Три основних практичних правила для їзди дорогами Європи на автомобілі:

1. Дотримуйтеся швидкісного режиму. Перевищення швидкості більше ніж на 10 кілометрів на годину, призведе до отримання штрафу.

2. Вмикайте ближнє світло фар. В більшості європейських країн існують правила, які зобов'язують водіїв їздити з увімкненими світлом фар незалежно від часу доби.

3. Обов'язково користуйтеся паском безпеки. За невиконання цього правила теж можна отримати штраф.

Окрім цього водій при собі зобов'язаний обов'язково мати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, та поліс цивільної відповідальності. Також не забувайте вчасно сплачувати за парковку, оскільки більшість паркувальних майданчиків в Європі платні. І пам'ятаєте, європейські штрафи набагато вищі ніж українські!

У разі винекнення критичних ситуацій за кордоном, необхідно звертатись до офіційних представництв України в цих державах.

Статус потерпілого особа набуває автоматично за наявності заподіяння майнової або моральної шкоди. (Судове рішення)

Часто в практиці трапляються випадки коли слідчий вперто відмовляється визнавати особу потерпілим. Для захисту вказаного права, законодавець передбачив статтю 303 КПК України, в якій зазначається можливість оскаржити дії слідчого щодо відмови у залученні до кримінального провадження потерпілим.

Мотиви слідчих бувають різні, але я зупинюся на оному з ключевих, — тоді коли основним мотивом відмови у визнанні потерпілим слідчий формально вважає наявність складу злочину в діях таокої особи. Тобто стороною обвинувачення особа вважається потенційним підозрюваним, хоч і де-юре вони цього не стверджують.

До АБ "Адвокат Стельмах і партнери" звернувся клієнт за захистом своїх прав в кримінальному  провадженню, яке внесене в ЄРДР за фактом пожежі на території одного з ринків що в м. Одесі. На території ринку вигоріло 700 м2 торгової площі, в результаті чого орендарі вказаних торгових павільйонів понесли колосальні збитки. 

Адміністрація ринку розповсюдила серед орендарів інформацію про навність вини клієнта у виникненні пожежі, таким чином формулюючи хибну думку про винуватця пожежі. Окрім цього,опоненти, офіційно звернулися до клієнта та повідомили про вилучення майна з торгових павільйонів клієнта які вціліли в пожежі, мотивуючи це тим що попередня вина клієнта вже встановлена (По вказаному факту розпочато досудове розслідування та внесені відомості в ЄРДР з попердньою кваліфікацією "Самоправство" 356 КК України). Мотиви ринку зрозумілі, — уникнути відповідальності посадових осіб які відповідають за пожежну безпеку, оскільки попередня причина пожежі згідно акту ДСНС, це загорання проводки.

Під час оскарження постанови слідчого про відмову в задоволенні заяви у визнанні потерпілим, представники обвинувачення намагалися переконати суд у відсутності підстав для цього, оскільки відсутня сума збитків. Це був основний аргумент обвинувачення.

Однак слідчий суддя Приморського районного суду, не піддався хибним та необгрунтованим твердженням обвинувачення та задовольнив скаргу, зобовязавши слідчого залучити особу до кримінального провадження як потерпілого,та ознайомити з своїми правами.

Так, в ухвалі суду зазначається, що статус потерпілого згідно КПК України, особа набуває автоматично за наявності заподіяння майнової, моральної шкоди. Також необхідно враховувати, що факт заподіяння шкоди кримінальним правопорушенням може бути остаточно встановлений обвинувальним вироком суду.

Окрім того суд зазначив, що на момент визнання особи потерпілою необхідно виходити із презумпції заподіяння шкоди кримінальним правопорушенням, враховуючи достатні дані про такий факт. При цьому для визнання особи потерпілою достатньо спричинення особі якогось одного із перелічених видів (моральна, матеріальна) шкоди.

Тобто, на думку суду, особа при залученні до кримінального провадження потерпілим не повинна доводити розмір збитків заподіяних правопорушенням або розмір іншої шкоди. Це повинен встановлювати суд, під час винесення вироку.

Рішення суду:

Поліцейські не мають права складати протоколи про притягнення до відповідальності за ст. 164 «Порушення порядку провадження господарської діяльності». (Рішення суду ч.1 ст.164 КУпАП)

До АБ «Адвокат Стельмах і партнери» звернувся черговий клієнт з необхідністю надання правової допомоги. На нього патрульні УПП м.Одеси склали адміністративний протокол за перевезення пасажирів без ліцензії (ст. 164 КУпАП). Оскільки чоловік був упевнений, що не вчиняв адміністративного правопорушення він звернувся за захистом своїх порушених прав у наше адвокатське бюро.

Під час аналізу матеріалів справи, з’ясувалося, що працівники правоохоронного органу вийшли за межі наданих їм повноважень, та складали протоколи за ті порушення за які не мали права складати оскільки норми КУпАП їм це не дозволяють.

РЕЗУЛЬТАТ:

Суд уважно вивчивши матеріали справи прийняв обґрунтоване та законне рішення.

Права та інтереси клієнта захищено адвокатами АБ «Адвокат Стельмах і партнери».

Рішення суду:

 

Примітка:

Порушення ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17000 до 34000 грн.) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов'язані з отриманням доходу у великих розмірах, — тягнуть за собою накладення штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34000 до 8500 грн.) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.