Повернення радарів на українські дороги (коментар адвоката Євгена Стельмаха)

З 16 жовтня 2018 року на автодороги України повертаються радари. Про повернення старих методів у новій поліції, коментар адвоката Стельмаха Євгена Анатолійовича.

ВС/ККС: Порушення права обвинуваченого на вільний вибір захисника є порушенням права на захист та підставою для скасування судового рішення

Фабула судового акту: Нормами частини 1 статті 20 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Право підозрюваного, обвинуваченого на захист є невід'ємною складовою закріпленого у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Кожен обвинувачений має право використовувати ефективну юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або – за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника – одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.

При цьому згідно ч. 1 ст. 412 КПК обмеження права обвинуваченого у вільному виборі захисника є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та підставою для скасування судового рішення.

У даній справі на обвинувальний вирок суду та ухвалу апеляційного суду, який залишив вказане рішення без зміни захисником засудженого було подано касаційну скаргу з тих підстав, що вказує, що засуджений українською мовою не володіє, а тому відмова суду першої та апеляційної інстанцій у наданні перекладача суперечить положенням статей 2968 КПК у задоволенні клопотання про призначення перекладача. Окрім цього проведення перегляду справи без участі одного із захисників засудженого є порушенням права останнього на захист.

Переглядаючи вказану справу ККС, посилаючись на норми ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта ст. 59 Конституції України вказав, що відхилення апеляційним судом клопотання про відкладення судового розгляду у зв’язку із хворобою одного із захисників є порушенням права засудженого на захист.

При цьому присутність в судовому засіданні захисників, від послуг яких засуджений відмовився не може свідчити про здійснення останніми належного захисту та забезпечення дотримання вимог ст. 52 КПК щодо обов'язкової участі у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину захисника.

Постанова

Іменем України

07 червня 2018 року

м. Київ

справа № 714/266/16-к

провадження № 51-3324 км 18

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючого                                  Щепоткіної В. В.,

суддів                                               Кишакевича Л. Ю., Остапука В. І.,

за участю:

секретаря судового засідання Буланова О. П., розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ТкачукаВ. В. на вирок Герціївського районного суду Чернівецької області від 18 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від                    10 жовтня 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015260070000292, за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився та проживає у АДРЕСА_1, такого, що не має судимості в силу ст. 89 КК, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 185 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Герцаївського районного суду Чернівецької області від 18 травня 2016 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна за виключенням житла; за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.                      

На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, за виключенням житла.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_2 строк попереднього ув'язнення у строк відбування покарання з 04 лютого 2016 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Прийняте рішення щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 09 жовтня 2015 року, приблизно о 23:55 год., перебуваючи біля господарства потерпілого ОСОБА_4 у АДРЕСА_1, з метою незаконного заволодіння чужим майном вчинив напад на останнього, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров'я потерпілого та проникненням у його житло. В ході нападу ОСОБА_2 заволодів майном потерпілого на загальну суму 14 975 грн.

У жовтні 2015 року ОСОБА_2, діючи повторно, з метою незаконного заволодіння чужим майном проник до житлового будинку потерпілого ОСОБА_5, що у АДРЕСА_1, звідки таємно викрав належне потерпілому майно на суму 580 грн.

25 листопада 2015 року, приблизно о 19:30 год. ОСОБА_2, діючи повторно,  з метою незаконного заволодіння чужим майном проник до господарського приміщення, розташованого на території господарства потерпілого ОСОБА_6 у АДРЕСА_1, звідки таємно викрав належне потерпілому майно на суму 1000 грн.

13 грудня 2015 року, приблизно о 20:30 год. ОСОБА_2, діючи повторно,  з метою незаконного заволодіння чужим майном проник до житлового будинку потерпілого ОСОБА_5, що у АДРЕСА_1, звідки таємно викрав належне потерпілому майно на загальну суму 3 550 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 10 жовтня 2016 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Ткачук В. В., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_2 скасувати  і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вказує, що за виключенням викрадення бензопили з помешкання потерпілого ОСОБА_5, інших злочинів ОСОБА_2 не вчиняв, а тому положення ч. 3 ст. 187 та ч. 3 ст. 185 КК щодо нього застосовані неправильно. На думку захисника, вирок ґрунтується на припущеннях, винуватість ОСОБА_2 не підтверджена належними та допустимими доказами. Дані протоколів добровільної видачі, огляду речових доказів та впізнання за голосом отримані з порушенням вимог кримінального процесуального закону,  а тому не можуть бути покладені в основу вироку. Зазначені доводи не отримали належної оцінки суду апеляційної інстанції, який в порушення вимог ст. 404 КПК безпідставно відмовив стороні захисту у дослідженні доказів в апеляційному порядку та дійшов необґрунтованого висновку про залишення вироку суду першої інстанції без зміни. Вказує, що ОСОБА_2 українською мовою не володіє. Рідною для нього є румунська.  Тому, відмовивши всупереч вимогам статей 29,  68 КПК у задоволенні клопотання про призначення перекладача, апеляційний суд порушив право обвинуваченого на захист та справедливий суд  у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Порушенням права на захист також вважає проведення апеляційного розгляду 27 вересня 2016 року без участі захисника Ткачука В. В.

Позиції інших учасників судового провадження

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_2 та захисник Лутсу І. В. підтримали касаційну скаргу захисника Ткачука В. В.

Прокурор Кравченко Є. С. заперечила проти задоволення касаційної скарги.

Мотиви Суду

Згідно ст. 59 Конституції України кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право підозрюваного, обвинуваченого на захист є невід'ємною складовою закріпленого у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Кожен обвинувачений має право використовувати ефективну юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або – за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника – одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.

Проте при розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції право ОСОБА_2 у вільному виборі захисника було порушено.

Так, ОСОБА_2 обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК, що згідно ст. 12 КК є особливо тяжким. Згідно приписів ст. 52 КПК участь захисника у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів є обов'язковою.

Як убачається з матеріалів справи, під час досудового розслідування та в суді першої інстанції захист інтересів ОСОБА_2 здійснювали адвокати  Семенюк Р.Д. та Дутка В. М. Також на стадії апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_2 12 вересня 2016 року уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом Ткачуком В. В.

27 вересня 2016 року в судове засідання суду апеляційної інстанції захисник Ткачук В. В. не з'явився через хворобу, у зв'язку з чим просив відкласти апеляційний розгляд. Обвинувачений ОСОБА_2 також наполягав на неможливості здійснення апеляційного розгляду за відсутності захисника Ткачука В. В.

Однак зазначене клопотання апеляційним судом було відхилене та розпочато апеляційний розгляд без участі захисника Ткачука В. В. з мотивів необхідності дотримання розумних строків кримінального провадження, а також присутності  в судовому засіданні захисників Семенюка Р. Д. і Дутки В. М. Незважаючи на те, що обвинувачений відмовився від участі вказаних захисників в апеляційному розгляді, апеляційний суд не прийняв таку відмову, вказавши що  Семенюк Р. Д. і Дутка В. М. здатні здійснити належний захист обвинуваченого та забезпечити дотримання вимог ст. 52 КПК щодо обов'язкової участі у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину захисника.

На думку колегії суддів, таким рішенням апеляційний суд порушив гарантоване державою та встановлене статтями59,63 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта статтями  48,49,52,54 КПК таправо обвинуваченого ОСОБА_2 мати захисника, вибраного на власний розсуд.

За змістом ч. 1 ст. 412 КПК обмеження права обвинуваченого у вільному виборі захисника є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та підставою для скасування судового рішення.

Разом з тим, доводи касаційної скарги про безпідставну відмову апеляційним судом в призначенні обвинуваченому перекладача колегія суддів вважає необґрунтованими. Так, ОСОБА_2 є громадянином України, народився та проживає на її території, має середню освіту, здобуту в Україні, у школі вивчав українську мову, атестований з цього предмету. На досудовому розслідуванні  та в суді ОСОБА_2 в присутності захисників роз'яснювались процесуальні права, в тому числі право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною мовою або мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача. Жодних клопотань про те, що він не володіє українською мовою, на досудовому розслідуванні, в місцевому суді першої та суді апеляційної інстанції до 06 жовтня 2016 року ОСОБА_2 та його захисники не заявляли. Натомість під час допиту  в якості підозрюваного ОСОБА_2 підтвердив, що українською мовою володіє в повній мірі, читати та писати вміє (т. 3 а.с. 15). Із звукозапису судового засідання вбачається, що він розуміє українську мову, давав зрозумілі відповіді на поставлені йому українською мовою питання.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що звернення захисника з відповідним клопотанням на стадії апеляційного розгляду є виключно формою захисту від пред'явленого обвинувачення.

За таких обставин, касаційна скарга захисника Ткачука В. В. підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_2 – скасуванню  з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду слід врахувати наведене, належним чином перевірити доводи апеляційної скарги, дати на них вичерпні відповіді, за необхідності й наявності для того підстав повторно дослідити в порядку ст. 404 КПК обставини, встановлені під час кримінального провадження, та ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване судове рішення, забезпечивши реалізацію права обвинуваченого на вільний вибір захисника.  

Керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, колегія суддів

ухвалила:

Касаційну скаргу захисника Ткачука В. В. задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 10 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_2 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

 

Джерело: ПРОТОКОЛ

СВІДЧЕННЯ ПРОТИ СЕБЕ БЕЗ АДВОКАТА Є ПОРУШЕННЯМ СТ. 6 КОНВЕНЦІЇ, – ЄСПЛ

Засудження особи на підставі свідчень, наданих за відсутності адвоката, складає порушення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

На цьому вкотре наголосив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Омер Гюнер проти Туреччини» (№ 28338/07). Текст прес-релізу оприлюднено на офіційному сайті суду, передає інформаційний ресурс «ECHR.Ukrainian Aspect».

Омер Гюнер, який працював менеджером готелю, був заарештований співробітниками контртерористичної поліції в рамках операції проти незаконної організації Партії більшовиків.

У його кімнаті були знайдені матеріали, появу яких він пояснив тим, що дозволив особам, пов’язаним з Партією більшовиків, залишатись у готелі та використовувати його автомобіль. Ці свідчення було надано за відсутності адвоката.

Пана Гюнера, який заперечував обвинувачення, було засуджено до десяти місяців ув’язнення та штрафу за надання допомоги та підтримці незаконної організації. Оскарження у судах успіху не мало.

Посилаючись на частини 1, 3 статті 6 (право на справедливий судовий розгляд і право на юридичну допомогу за власним вибором) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Гюнтер звернувся до Страсбургу. Він скаржився відмову в юридичній допомозі на попередньому етапі розслідування, а також на те, що його заяви були зроблені під примусом і він був засуджений на підставі свідчень, наданих за відсутності адвоката.

ЄСПЛ підтвердив порушення державою Конвенції, постановивши при цьому, що виявлення порушення складало достатню справедливу сатисфакцію щодо завданої моральної шкоди.

З текстом прес-релізу рішення у справі «Омер Гюнер проти Туреччини» (№ 28338/07) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Джерело: www.echr.com.ua

Вбивча швидкість. Як зупинити смерті на українських дорогах?

В ефірі пост-шоу "ПРОЖЕКТОР" обговорили тему: Вбивча швидкість. Як зупинити смерті на українських дорогах?

Гостя студії : 

Євген Стельмах, адвокат, екс-заступник начальника патрульної поліції Одеси

Андрій Московченко, громадський інспектор з безпеки на транспорті

Олександр Румянцев, адвокат з ДТП

Вадим Блехман, автомобільний експерт

Володимир Богацан, спеціаліст з дорожнього руху

Тетяна Бiлоус, свідок ДТП

Дмитро Мелех, автомобільний юрист

Олександр Щерблюк, адвокат водія BMW

Нашого клієнта, якого обвинувачують в особливо тяжкому злочині, звільнили з СІЗО

Більше року тому ми взялися за справу за обвинуваченням громадянина Х у вчиненні грабежу вчиненому групою осіб в особливо великих розмірах. Справа бере свій початок з 2014 року. Більшість часу, під час розгляду даної справи клієнт перебував в СІЗО. 20 серпня 2018 року його звільнили. Це маленька, але дуже визначна перемога яка заключається в цілому комплексі адвокатських дій які були спрямовані на звільнення його з під варти. Мало хто зрозуміє яка колосальна робота була пророблена стороною захисту для того щоб в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просто, закінчився строк. 

Далі будемо боротись, оскільки  впевнені в тому, що наш клієнт не винен в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні. Ще буде багато цікавих фактів, нових даних та недопустимих доказів…

Далі буде…


Обвинувачується:  у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.186 КК України, за що передбачена відповідальність до тринадцяти років позбавлення волі.

Захист здійснює: адвокат Євгеній Стельмах.

 

Адвокат Стельмах, – Почалися позапланові перевірки маршрутних таксі та перевізників, по всій території України.

Обговорили в студії 7 каналу Одеси питання необхідності перевірки маршрутних транспортних засобів та перевізників на території Одеської області. Висновок кожен зробить свій, але відповідальність буде посилюватись. Окрім того з наступного тижня плануються позапланові числені перевірки маршруток.

Учасники дискусії:

Євген Стельмах, адвокат;

Олексій Бернатович, в.о. начальника відділу безпеки дорожнього руху  УПП Одеської області;

Геннадій Кучеренко, ведучий юрист-консультант управління «Укртрансбезпеки» в Одеській області;

Олександр Котов, автоексперт.

Зміни в кримінальний кодекс: За керування в стані сп’яніння – позбавлення волі.

Сьогодні Верховна Рада України, в першому читанні прийняла законопроект № 7064.

Народні обранці пропонують доповнити кримінальний кодекс ст. 286-1, Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.

1. Діяння, передбачені частинами другою та третьою статті 286, вчинені особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, –

караються позбавленням волі на строк від восьми до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк десять років.

2. Особа, яка позбавлена права керувати транспортним засобом за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, не маючи права на керування транспортним засобом керувала ним, –

карається позбавленням волі на строк п’ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами по життєво.

Вказане питання обговорили в студії 7 каналу.

Гості судії адвокат Євген Стельмах та юрист експертно-юридичного центру по ДТП Олександр Румянцев.

В ефірі телепроекту “Редакція” адвокат Євген Стельмах відповів на всі питання по справі Сергія Стерненка

Для більш об'єктивної оцінки ситуації з резонансними подіями пов'язаними з нападом на Сергія Стерненка, адвокат Євген Стельмах відповів на всі незручні запитання ведучого. Оскільки це запис і деякі моменти були вирізані, все ж багато цікавих речей залишились та глядач може оцінити дещо нестандартний формат запитань та загалом проекту "Редакція". Пройшла непогана дискуся, шкода тільки, що без опонентів по справі.

Стерненко діяв у межах необхідної оборони – АДВОКАТ

В студії Третього цифрового каналу Одеси разом обговорили ситуацію щодо нападу на Сергія Стерненка. 

Євген Стельмах, захищає інтереси Сергія Стерненка щодо останнього епізоду з необхідною обороною.

Вадим Оксюта, захищає інтереси Сергія Стерненка, щодо спави по Літньому театру, та стосовно вигаданого обвинувачення про кришування збуту наркотиків.

24.05.2018 року приблизно об 23 год. 00 хв. в м. Одесі було вчинено напад на Сергія Стерненко, про що внесено дані  Єдиний реєстр досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.

В єфірі Третього цифрового адвокати Сегія Стерненка заявили впевненість в тому що, він діяв у межах необхідної оборони.

 

Скорочена ухвала не дає підстав для проведення слідчих дій, оскільки не відповідає вимогам КПК

Намагаючись захистити бізнес, законодавець зобов’язав правоохоронців дотримуватися прав учасників кримінального провадження під час обшуку. Та, на думку адвокатів, приписів виявилося замало.

Очікування та реальність

У 2016 р. рада бізнес-омбудсмена презентувала звіт, присвячений аналізу проблеми зловживань повноваженнями з боку правоохоронних органів. У документі йшлося про те, що останні тиснуть на представників українського підприємництва, з тих чи інших причин утягнутих в орбіту кримінального процесу. На підтвердження сказаного у звіті зазначалося, що за вказаний період промисловці скаржилися на людей у мундирах 112 разів. Переважно — на безпідставність початку досудового розслідування, необґрунтованість відмови у відкритті кримінальних проваджень за скаргами підприємців, на затягування слідства тощо.

Аби захистити суб’єктів господарювання, законодавець унормував відносини правоохоронців і бізнесу, прийнявши закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» від 16.01.2017 №2213-VIII. Зміни внесені до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, і стосуються вони регламентації проведення деяких слідчих дій, посилення судового контролю за дотриманням прав учасників провадження та відповідальності суб’єктів досудового розслідування за нехтування правами осіб, гарантованими Конституцією та міжнародними актами.

Від законодавчих новацій правова спільнота очікувала істотного зменшення кількості обшуків, а також якісної зміни змісту цієї слідчої дії, оскільки один із законодавчих приписів стосувався безперешкодного допуску сторони захисту як на сам обшук, так і до матеріалів справи, в якій розглядалося клопотання про нього.

Одначе практика поки що складається інакше. Про те, з якими реаліями довелося зіткнутися захисникам та їхнім клієнтам, адвокати поговорили під час засідання комітету з кримінального та кримінально-процесуального права Асоціації правників України «Застосування закону «Маски-шоу стоп».

Скорочена ухвала

У ст.107 КПК йдеться про повну фіксацію судового засідання під час розгляду клопотань про обшук слідчим суддею. На думку партнера юридичної компанії Equity Тараса Пошиванюка, ця норма стала особливо цікавою для адвокатів, оскільки теоретично за відсутності фіксації можна було говорити про неналежність доказів, здобутих під час обшуку при розгляді справи по суті. Зокрема, у ч.6 ст.107 КПК прямо передбачено, що незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов’язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих унаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її виконання чинними.

Проте на практиці виявляється, що через малу кількість слідчих суддів, їх надмірне навантаження та брак часу ухвали виносяться в скороченому вигляді. З них важко встановити, що стало підставою для проведення слідчих дій. Саме такі ухвали пред’являють правоохоронці, коли приходять на обшук. А от у матеріали справи підшивається повний текст.

Яким чином адвокат має консультувати свого клієнта з приводу дій під час отримання скороченої ухвали? На переконання Т.Пошиванюка, передусім слід сказати, що копія ухвали не дає права на проведення обшуку, оскільки не відповідає встановленим вимогам до судового рішення. Так, згідно зі ст.234 КПК рішення має бути вмотивованим і містити чітку вказівку на те, що саме є підставою для надання дозволу на обшук. З короткої ж ухвали підставу для обшуку неможливо зрозуміти навіть приблизно.

Далі зазначений факт потрібно відобразити в зауваженнях на протокол обшуку. У подальшому цей факт може бути використаний при поверненні вилученого майна в судовому порядку.

У практиці адвоката вже є випадок застосування описаного прийому. Наразі захисник очікує рішення суду із цього приводу.

Активна позиція

У своїй практиці Т.Пошиванюк не стикався з відмовою в допуску й навіть одного разу отримав телефонний дзвінок від правоохоронців, які повідомили, що розпочинають обшук у його клієнта, і запропонували почекати до приїзду адвоката. Щоправда, обшук проводився в Одесі, тоді як правник перебував у Києві.

З іншою практикою зіткнувся радник Legal Alliance Company Тарас Безпалий. Він зауважив, що випадки недопуску захисника на обшук вже є непоодинокими. Як правило, правоохоронці починають прискіпуватися до відсутності письмової угоди з клієнтом, незважаючи на наявність у правника ордера та свідоцтва.

Не допомагає адвокатам і апелювання до того, що докази, здобуті з порушення приписів кодексу, у подальшому будуть визнані неналежними. За логікою окремих правоохоронців, це відбудеться вже при розгляді справи по суті, тобто колись потім, може, і через кілька років.

Т.Пошиванюк переконаний, що на подібні випадки заплющувати очі не варто. Адвокат,

якого не допустили на обшук, має звернутися до Кваліфікаційної комісії прокурорів, а також подати заяву про скоєння злочину, відповідальність за який передбачено ст.365 КК, до Генеральної інспекції прокуратури, або іншого компетентного органу.

З практичних рекомендацій для клієнтів Т.Пошиванюк відмітив такі. слід не допускати правоохоронців у приміщення до приїзду захисника. Особливо якщо з обшуком приходять уранці. Звісно, люди у формі можуть погрожувати виламати двері, але, як правило, до цього не доходить і адвокат отримує час, необхідний, аби приїхати до клієнта.

Якщо слідчі все ж зайшли, потрібно вимагати дочекатись адвоката під відеофіксацію та відобразити в протоколі обшуку, що слідча дія розпочалася без адвоката.

Так само правник порадив придивлятись і до відеофіксації. Її відсутність або переривання під час слідчої дії може зіграти на користь клієнта.Таким чином, юристи переконані: якщо мова йде про обшук, і захисник, і клієнт мають зайняти активну позицію та всі недолугості закону обернути на свою користь.

Джерело : ЗАКОН І БІЗНЕС