Таблиця малозначних справ

Спрощене

провадження

(загальні положення)

Малозначними відповідно до ЦПК є

До малозначних можуть бутивіднесені

Не можуть бутивіднесені до малозначних відповідно до ЦПК

Представництво

Не підлягають касаційному оскарженнювідповідно до ЦПК

Підлягаютькасаційному оскарженню відповідно до ЦПК

Стаття 19.

Справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів

4. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовнепровадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

 

Стаття 19.

6. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищуєста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб(1762 х 100 = 176200);

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

 

Стаття 274.

Справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження

2. У порядку спрощеного позовного провадження може бутирозглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

 

Стаття 19.

Абз.2 ч. 4. 

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

 

6. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762 х 500 = 881000).

 

Стаття 60.

 Особи, які можуть бути представниками

2. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

 

Стаття 389.

Право касаційного оскарження

3. Не підлягають касаційному оскарженню:

2) судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Стаття 389.

Право касаційного оскарження

3. Не підлягають касаційному оскарженню:

2) судові рішення у малозначних справах,

крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Стаття 274.

 Справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження

1. У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:

1) малозначні справи;

2) що виникають з трудових відносин.

 

 

 

Стаття 274.

Ч. 4.

В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бутирозглянуті справи у спорах:

1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя;

2) щодо спадкування;

3) щодо приватизації державного житлового фонду;

4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу;

5) в яких ціна позову перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

6) інші вимоги, об’єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

 

 

 

 

Стаття 176. Ціна позову

  1. Ціна позову визначається:
  • у позовах про стягнення грошових коштів – сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом , за яким стягнення провадиться у безпірному (безакцептному) порядку;
  • у позовах про визнання права власності на майно або його витребування — вартістю майна;
  • у позовах про стягнення аліментів – сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців;
  • у позовах про строкові платежі і видачі – сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки;
  • у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі – сукупністю платежів або видач за три роки;
  • у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач – сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік;
  • у позовах про припинення платежів або видач – сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік;
  • у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла – сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки;
  • у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності , – дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, – не нижче його балансової вартості;
  • у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, – загальною сумою всіх вимог.  

Стаття 274. Справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження

  1. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) ціну позову;

2) значення справи для сторін;

3) обраний позивачем спосіб захисту;

4) категорію та складність справи;

5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;

6) кількість сторін та інших учасників справи;

7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Стаття 411.  Підстави для повного або часткового скасування рішень і передачі справи повністю або частково на новий розгляд або для продовження розгляду

  1. Судові рішення підлягають обов’язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:
  • справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;
  • в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими;
  • судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;
  • судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;
  • справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;
  • судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;
  • суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження;
  • суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Джерело: Судова влада