Стерненко діяв у межах необхідної оборони — АДВОКАТ

В студії Третього цифрового каналу Одеси разом обговорили ситуацію щодо нападу на Сергія Стерненка. 

Євген Стельмах, захищає інтереси Сергія Стерненка щодо останнього епізоду з необхідною обороною.

Вадим Оксюта, захищає інтереси Сергія Стерненка, щодо спави по Літньому театру, та стосовно вигаданого обвинувачення про кришування збуту наркотиків.

24.05.2018 року приблизно об 23 год. 00 хв. в м. Одесі було вчинено напад на Сергія Стерненко, про що внесено дані  Єдиний реєстр досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.

В єфірі Третього цифрового адвокати Сегія Стерненка заявили впевненість в тому що, він діяв у межах необхідної оборони.

 

МЕЖІ НЕОБХІДНОЇ ОБОРОНИ В ОБЄКТИВІ СПРАВИ СТЕРНЕНКА

Межі необхідної оборони, актуальна тема для обговорення. Особливо в тяжкий та нестабільний для країни час. 

Обговорюємо вказане питяння в студії Першого міського каналу Одеси, в ток-шоу "Хліба і видовищ". Адвокат Євген Стельмах запрошений в студію як захисник Сергія Стерненка. Хоча і задум організаторів був оптимістично нейтральний на нашу думку очевидна більшість присутніх експертів через власну неприязність до нашого клієнта була упереджана. Але дивіться самі!

 

 

Українці мають право на вбивство з метою захисту свого життя і помешкання

Верховний суд України виніс правильне рішення, виправдавши чоловіка, який вимушено позбавив життя нападника на своє житло. Така практика передбачена чинним законодавством і є корисною в умовах воєнного стану і підвищеної терористичної загрози в країні. 

Про це розповів директор Фундації DEJURE, експерт групи РПР з питань судової реформи Михайло Жернаков.

На думку аналітика, таке рішення Верховного суду є правильним, оскільки в чинному законодавстві є поняття виключних випадків необхідної оборони, за яких відсутнє перевищення меж. За словами експерта, це такі випадки, як напад озброєної особи, напад групи осіб або протиправне насильницьке вторгнення до помешкання. У таких випадках слідство не бере до уваги межі необхідної оборони, оскільки це випадки, у яких людина має право захищати своє життя будь-якими способами.

«Раніше в нашій практиці кримінального судочинства досить рідко можна було зустріти випадки, коли суд ставав на бік людини, яка себе захищала. І виникала парадоксальна ситуація, за якої людина дійсно хотіла себе захистити і успішно захистила, а її за це ще й судять та притягають до кримінальної відповідальності. Тому з цієї точки зору це рішення Верховного суду правильне і якщо дійсно обставини цієї справи з Івано-Франківщини були такими, що ці люди вторгалися в житло і ця людина себе захистила, навіть якщо при цьому заподіяла смерть іншій людині, то це відповідає положенням кримінального закону. І добре, що судова практика розвивається в цьому напрямку».

Водночас Михайло Жернаков не вважає, що такі рішення судів узаконюють прецедент виправдання вбивства як злочину. В якості прикладу, експерт згадав інший схожий випадок – напад на активіста Сергія Стерненка в Одесі, під час якого він убив одного з нападників. На думку аналітика, цей випадок також підпадає під норми закону про вимушене вбивство з метою самозахисту.

«Таке рішення Верховного суду не створює прецедент вбивства з метою самозахисту, оскільки воно прописане у національному кримінальному законодавстві, і це правильно. Якщо на тебе нападають зі зброєю, ти маєш право захищатися зі зброєю. Це абсолютно нормально і в законодавстві усіх розвинених країн така норма присутня. Інша справа, яким чином це застосовується на практиці. Я думаю, що у випадку Сергія Стерненка дуже схожа історія – на нього нападали зі зброєю і він мав повне право захищатися. Тож якщо під час розслідування судді й прокурори побачать у нападі склад злочину, активіста також слід звільнити від кримінальної відповідальності або виправдати».

Загалом, експерт позитивно оцінює практику виправдань за подібні вбивства, враховуючи війну на Донбасі та підвищену терористичну загрозу на території України.

«Коли в країні існує відкрита воєнна загроза безпеці, практику тим більше слід приводити у відповідність з положеннями чинного кримінального закону. І я не можу сказати, що таким чином в Україні створюється ситуація анархії. Звісно, якби хтось вбивав людей «наліво-направо», це було б абсолютно неприпустимо і у таких випадках убивцю дійсно слід притягати до кримінальної відповідальності. Однак якщо слідство і суд доведуть, що вбивство було з метою захисту себе або свого житла чи житла своїх близьких, таку людину слід виправдати. Якщо в країні фактично йде війна, держава не здатна захистити кожного громадянина. Тож українці повинні розуміти, що вони: а) можуть самостійно себе захистити і б) якщо вони себе захистять, держава принаймні не буде їх за це карати».

Раніше Верховний Суд України скасував вироки кількох судів Івано-Франківської області, згідно з якими місцевий житель був звинувачений у вбивстві нападника, який атакував його житло. Згідно з рішенням суду, частина 5 статті 36 Кримінального кодексу, дозволяє застосування зброї для захисту житла від вторгнення і не вважає таку оборону перевищенням меж вимушеної оборони.

Автор: Валерій Савицький