Верховний суд підтвердив право особи на захист від протиправних посягань

6 квітня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув касаційні скарги захисника та прокурора на вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції стосовно К., засудженого за умисне убивство при перевищенні меж необхідної оборони.

Конституція України гарантує кожному право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Законодавством України про кримінальну відповідальність визначено, що необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

В окремих випадках, а саме – напад озброєної особи, напад групи осіб або протиправне насильницьке вторгнення у житло чи інше приміщення, Кримінальним кодексом України визначено, що шкода, заподіяна особі, яка посягає, не обмежена ніякими межами, аж до позбавлення посягаючого життя.

Як встановлено судом у вироку, удар ножем підсудний наніс потерпілій В., захищаючись від незаконного проникнення у його житло та нападу на нього з боку М. та В., що створювало реальну загрозу заподіяння шкоди його життю та здоров’ю.

Враховуючи викладене та підтверджуючи право захищати своє життя і здоров’я від протиправних посягань, Верховний Суд скасував оскаржувані вирок та ухвалу і закрив кримінальне провадження у зв’язку з відсутністю в діянні складу злочину.

 

Детальніше з постановою можна ознайомитись за посиланням: 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/73758539.

 

Джерело: Верховний суд

Верховний суд висловив правову позицію щодо розгляду справи без учасника процесу

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод і безумовною підставою для скасування судового рішення.
Про це йдеться в постанові Верховного Суду у справі № 295/5011/15-ц (касаційне провадження № 61-1125св17).

 
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, задовольнив частково позов банку до фізичних осіб про стягнення заборгованості за кредитним договором. При цьому апеляційний суд зазначив, що хоч в першій інстанції справа була розглянута без участі відповідачів, які належним чином не були повідомлені про час і місце розгляду справи, проте це порушення є формальним, оскільки вони знали про дату судового розгляду.
Верховний Суд в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду судові рішення попередніх судів скасував, а сама справа передав на новий розгляд до суду першої інстанції.

 
Згідно ч. 5 ст. 74 ЦПК України 2004 року судова повістка разом з розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом з повідомленням або через кур'єрів за адресою, вказаною стороною або іншою особою, що бере участь у справі.
Таким чином, про належне повідомлення особи про час і місце розгляду справи в цьому випадку може свідчити тільки розписка і належна фіксація її вручення.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.


 

 

 

 

 

 

Суд першої інстанції порушив конституційне право відповідача на участь в судовому розгляді, не забезпечив йому можливості надати суду докази і привести доводи, через що порушив вимоги ст. 6 зазначеної Конвенції.
Апеляційний суд не звернув уваги на те, що конституційне право на участь в судовому розгляді, право бути належним чином повідомленим про дату судового розгляду не може бути формальним, це є порушенням вимог законодавства та підставою для скасування судового рішення (п. 5 ч. 1 ст . 411 ЦПК України) .