Об’єктивних виправдань тривалому провадженню у суді не існує, – ЄСПЛ

Відсутність законодавчої можливості для сторони прискорити провадження у суді може бути розцінене як порушення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідне рішення у справі "Fil LLC проти Вірменії" (заява №18526/13) ухвалив Європейський суд з прав людини, зазначає "ECHR: Ukrainian Aspect".

Так, приватна компанія Fil LLC, яка виконала будівельні роботи за цивільним договором, не отримала від замовника оплати і змушена була шукати правду в національних судах.

Провадження тривало дев’ять років і завершилося частковим задоволенням позову. Впродовж цього часу суди видавали накази про проведення п’яти технічних експертиз для того, аби вирішити справу по суті, проте, як зазначається, експертам не надавали доступу до приміщення, в якому були виконані ці будівельні роботи. Цим і пояснювалася затримка у провадженні. Коли експерти таки подали свою думку до судів, провадження було завершене.

Далі компанія звернулася до ЄСПЛ, посилаючись на ст. 6 (право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку) та ст. 13 (право на ефективний засіб судового захисту) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Заявник скаржився на надмірність тривалості цивільного провадження, яке вона відкрила, а також на те, що відповідно до національного законодавства Вірменії вона не мала можливості прискорити провадження або отримати відшкодування за вже понесені затримки.

У результаті суд у Страсбурзі констатував порушення конвенційних гарантій за обома статтями.

З текстом прес-релізу рішення у справі "Fil LLC проти Вірменії" (заява №18526/13) у перекладі можна ознайомитися тут:
https://www.echr.com.ua/…/sprava-fil-llc-proti-virmeni%D1%…/

Джерело

ЄСПЛ оприлюднив новий формуляр скарги

Європейський суд з прав людини оприлюднив нову форму звернення, яка містить додаткові пункти для заповнення.

Оновлення містяться на сторінках 3 і 4 щодо електронної пошти представника (також щодо використання системи зв’язку eComms, що дозволяє здійснювати комунікацію з ЄСПЛ шляхом обміну електронними листами), відповідно змінилася нумерація інших пунктів тощо.

Сам формуляр (можна завантажити за посиланням: (https://www.echr.coe.int/Pages/home.aspx…) працюватиме коректно тільки з програмою Adobe Reader 9 чи з пізнішою версією і підтримується лише операційними системами Windows і Mac OS X. Переконайтеся, що програма Adobe Reader встановлена на вашому комп’ютері.

Аби заповнити формуляр заяви:

Відкрийте попередньо збережену копію формуляру з допомогою програми Adobe Reader.

Заповніть формуляр заяви та збережіть його.

Після заповнення заяви роздрукуйте її, поставте свій підпис та відправте поштою до Суду на адресу:
The Registrar
European Court of Human Rights
Council of Europe
F-67075 Strasbourg cedex

Якщо заява подається неповною, вона не буде розглянута ЄСПЛ, тому всі пункти формуляру мають бути заповнені належним чином. У цьому допоможе нотатка для заповнення:
https://www.echr.coe.int/Documents/Application_Notes_UKR.pdf

Джерело

ЄСПЛ: ЦИГАРКОВИЙ ДИМ, ЦЕ ФАКТОР, ЩО ПРИНИЖУЄ ГІДНІСТЬ

Європейський суд з прав людини констатував порушення ст. 3 (заборона катування) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в неналежних умовах утримання під вартою особи, яка у камерах піддавалася впливу цигаркового диму.

Відповідний прес-реліз рішення у справі «Гаспарі проти Вірменії» (заява № 44769/08) оприлюднено на сайті ЄСПЛ, передає інформаційний ресурс «ECHR.Ukrainian Aspect».

Вартгез Гаспарі був заарештований за підозрою у нападі на співробітника поліції, а згодом – засуджений до одного року ув’язнення.

Під час розслідування його утримували у семи різних камерах. За твердженням Гаспарі, деякі камери були переповнені, бракувало природного світла і свіжого повітря, камери регулярно затоплювалися стічними водами, він був змушений по черзі спати з іншими ув’язненими і постійно піддавався впливу цигаркового диму.

Посилаючись, зокрема, на статтю 3 (Заборона катування) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод він поскаржився на умови його тримання під вартою до Європейського суду з прав людини.

Суд у Страсбурзі констатував порушення цієї норми в частині поводження, яке принижує гідність, у зв’язку з умовами утримання пана Гаспарі в п’яти з семи камер.

З текстом прес-релізу рішення у справі «Гаспарі проти Вірменії» (заява № 44769/08) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Джерело

Практика ЄСПЛ: У ЄСПЛ нагадали про порядок вручення судових повісток

Публічне повідомлення учасників процесу про судове засідання на сайті суду, попри дотримання вимог національного законодавства, не завжди відповідає конвенційним гарантіям права на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини одноголосно встановив порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у справі «Дріді проти Німеччини» (заява №. 35778/11), передає інформаційний ресурс «ECHR.Ukrainian Aspect».

Абдельхамід Дріді в рамках кримінального провадження був визнаний винним та засуджений до штрафу. Рішення суду було оскаржене в апеляції. Після цього засуджений знайшов роботу в іншій країні та виїхав за кордон, повідомивши суд про свою нову адресу.

Апеляційний суд, визначивши дату судового розгляду, оскільки обвинувачений був за кордоном, відповідно до національного законодавства розмістив повістку на сайті суду.

Адвокат Дріді дізнався про судовий розгляд за день до слухання (національні органи первинно позбавили його повноважень представляти обвинуваченого, втім це рішення не встояло в апеляції). Коли захисник дізнався про розгляд, одразу направив клопотання про перенесення слухання, оскільки не міг бути присутній на засіданні. Також він просив час на ознайомлення із матеріалами. Втім, суд ухвалив рішення про надання доступу до матеріалів у день слухання напередодні засідання та відхилив клопотання захисника про перенесення засідання. У день розгляду у відповідній ухвалі суд зазначив, що адвокат фактично відмовився від участі у справі, хоча знав про дату засідання, а обвинувачений взагалі не прибув без пояснення причин.

Оскарження цього рішення на національному рівні не мало успіху, то ж Дріді звернувся зі скаргою до Страсбургу.

У ЄСПЛ виходили з того, що національний суд знав про місце перебування обвинуваченого, втім у порушення ст. 5 Конвенції ЄС від 29.05.2000 про взаємну допомогу в кримінальних справах не переслав процесуальний документ поштою. Також високі судді звернули увагу на той факт, що представник Дріді у суді дізнався про дату слухання лише за день, а його клопотання про відкладення засідання було відхилено.

На підставі цього, попри той факт, що вимоги німецького процесуального законодавства були дотримані, ЄСПЛ констатував факт порушення ст. 6 (право на справедливий суд) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод: по-перше, виклик до суду публічним повідомленням не забезпечив присутності особи на засіданні, під час якого розглядалася апеляційна скарга цієї особи; по-друге, захиснику не надали можливості належним чином підготуватися до участі у засіданні, чим порушили право на ефективну юридичну допомогу.

З текстом прес-релізу рішення у справі «Дріді проти Німеччини» (заява №. 35778/11) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Джерело

 

Незаконний спосіб отримання доказів не суперечить вимозі справедливого судового розгляду, – ЄСПЛ

Використання у кримінальному процесі доказів, отриманих у незаконний спосіб, які стали підставою для арешту підозрюваного, не впливає на справедливість судового розгляду в цілому, що гарантується ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу "Свєтіна проти Словенії", зазначають у ECHR.Ukrainian Aspect.

Так, Матьяж Свєтіна був заарештований поліцією та обвинувачений у вбивстві за обтяжуючих обставин на підставі інформації про вхідні і вихідні дзвінки та текстові повідомлення на телефоні жертви. Дані перехоплення телекомунікацій стали також підставою для проведення інших слідчих дій, зокрема, обшуків будинку та автомобіля підозрюваного, судових експертиз, в ході яких було отримано докази причетності пана Свєтіна до вбивства. На підставі цих доказів його було засуджено до позбавлення волі.

В процесі оскарження вироку обвинувачений заявив про недопустимість та необхідність вилучення зі справи даних про перехоплення телекомунікацій, оскільки вони були отримані поліцію в порушення національного законодавства без судового дозволу. На це суд пояснив, що розслідування почалося після перевірки даних телефону жертви, що не порушувало прав пана Свєтіна. Перевірка телефону обвинуваченого, хоча й була порушенням конституції країни, разом з тим, не мала доказової сили, оскільки на той момент поліція вже отримала необхідну інформацію з телефону жертви. Крім того, суд зазначив, що дані перехоплення не були включені до справи і не використовувалися судом.

Вказано, що засуджений звернувся до ЄСПЛ зі скаргою на порушення ст. 6 (право на справедливий суд) та ст. 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) Конвенції, стверджуючи, що докази, на яких ґрунтується обвинувальний вирок, були отримані незаконно, тому мали бути вилучені зі справи.

Аналізуючи наявність порушення ст. 6 Конвенції, Євросуд зауважив, що його роль полягає не в тому, щоб визначити, чи можуть бути визнані допустимими конкретні види доказів (наприклад, докази, отримані незаконно з точки зору національного законодавства), або встановити вину заявника. Питання, на яке відповідав ЄСПЛ, полягає в тому, чи дійсно докази, отримані з порушенням прав заявника, вплинули на справедливість судового розгляду.

ЄСПЛ зазначив, що хоча і можливо, що дані, отримані незаконним чином із мобільного телефону заявника, відіграли певну роль на початковому етапі розгляду, що призвів до арешту заявника, разом з тим вони не використовувалися як докази під час судового розгляду. Засудження заявника ґрунтувалося на інших доказах, не пов’язаних із незаконно отриманими даними, такими як власне визнання обвинуваченого, результати відтворення події, біологічні сліди та інші речові докази, показання свідків.

За цих обставин ЄСПЛ зробив висновок, що розгляд у справі заявника, що розглядається, в цілому, включаючи спосіб отримання доказів, не суперечить вимозі справедливого судового розгляду. Відповідно, порушення ст. 6 Конвенції не було. Що стосується ймовірного порушення права заявника на повагу до його приватного життя, скаргу в цій частині Європейській суд визнав неприйнятною через невичерпання заявником національних засобів правового захисту.

З повним текстом рішення у справі "Свєтіна проти Словенії" українською мовою можна ознайомитися за посиланням: https://www.echr.com.ua/…/sprava-svyetina-proti-sloveni%D1…/

Джерело: Судова правда

Відсутність в обвинуваченого можливості допитати свідків є прямим порушенням статті 6 (право на справедливий суд) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Це вкотре констатував Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Ішак Саглам проти Туреччини» (№ 22963/08), передає  інформаційний ресурс «ECHR.Ukrainian Aspect».

Адвокат був допитаний органами прокуратури за підозрою в членстві в незаконній організації «Хезболла». Згодом він був заарештований і визнаний судом винним у вчиненні злочину.

Суди покладалися на інформацію, отриману з електронного носія, знайденого силами безпеки в будинку, що належав «Хезболла»,  та письмові заяви інших передбачуваних членів групи. Останні стверджували, що Саглам був вербувальником для «Хезболла», викладав курси новим членам і відповідав за певні групи.

Обвинувачений безуспішно оскаржував рішення на тій підставі, що суд не заслухав докази двох свідків проти нього і не надав йому можливості поставити їм питання незважаючи клопотання, що подавалися в ході процесу.

Саглам звернувся із скаргою до ЄСПЛ. Його аргументи зводилися до того, що кримінальне провадження було занадто довгим та несправедливим, оскільки йому не надавали юридичну допомогу під час його допиту, не міг провести перехресний допит свідків проти нього під час судового розгляду і не мав доступу до інших обвинувальних доказів проти нього, а саме до вилученого носія.

Суд у Страсбурзі встановив порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в частині тривалості кримінального провадження (ч.1) та прав обвинуваченого допитувати свідків (п. «d» ч.3) та присудив сатисфакцію у розмірі 5 тис. євро.

З текстом прес-релізу рішення у справі «Ішак Саглам проти Туреччини» (№ 22963/08) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Джерело: loyer.com.ua

УЧАСТЬ АДВОКАТА В ІНШОМУ ПРОЦЕСІ Є ДОСТАТНЬОЮ ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВІДКЛАДЕННЯ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ

Відмова суду перенести засідання за клопотанням адвоката, що брав участь в іншому процесі, та розгляд справи без захисника є порушенням ст. 6 (право на справедливий суд) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини  у справі «Бартая проти Грузії» (заява № 10978/06), передає інформаційний ресурс «ECHR.Ukrainian Aspect».

Адвокат пана Бартая не міг брати участь у провадженні (трудовий спір), тому, що в цей самий час він був залучений до іншого слухання. Адвокат поінформував про це суд і подав клопотання про перенесення засідання. Бартая також вимагав відкладення розгляду справи, відмовляючись брати участь у слуханні без адвоката. Втім, суд прийняв заочне рішення про відхилення позову.

Адвокат безуспішно намагався оскаржити це рішення. Втім, вищі суди дійшли висновку, що відповідно до національного законодавства не існувало обґрунтування відмови від участі у слуханні, а також те, що участь адвоката в іншому слуханні не була вагомою підставою для скасування рішення, прийнятого in absentia . Крім того, вони виявили, що пан Бартая був попереджений суддею першої інстанції про наслідки його відмови від участі у слуханні.

Бартая звернувся до ЄСПЛ. Посилаючись на статтю 6 Конвенції, він стверджував, заочне рішення позбавило його можливості брати участь у провадженні на рівних засадах з іншою стороною, яка була представлена адвокатом.

Суд у Стразбурзі констатував порушення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З текстом прес-релізу рішення у справі «Бартая проти Грузії», в перекладі, можна ознайомитися за посиланням.

Джерело: www.echr.com.ua