Суд виправдав особу через те, що докази у спаві збирав свідок

02.11.2021 року Приморський суд виправдав декана факультету Інноваційних технологій харчування, ресторанно-готельного і туристичного бізнесу Одеської національної академії харчових технологій. Яку обвинувачували в отриманні неправомірної вигоди від матері студента.

Читайте також: Зізнання обвинуваченого під час проведення слідчого експерименту у кримінальному провадженні, не має доказового значення.

Суд зазначив:

У даному випадку, свідок, який не є уповноваженою на збирання доказів особою, надає особі, яка не є учасником кримінального провадження докази, без зазначення номера кримінального провадження, якого вони стосуються. Окремо суд підкреслює, що зі сторони обвинувачення, яка і є уповноваженою на проведення досудового розслідування, запитів в порядку ст. 93 КПК України на адресу ОСОБА_16 не направлялось.

Із клопотанням про накладення арешту на, так званий предмет злочину, сторона обвинувачення звертається значно пізніше, і тільки 20 липня 2016 року, слідчий суддя вирішує питання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. При цьому, у жодному із документів не міститься відомостей, до якого із кримінальних проваджень, розпочатих СУ ГУНП в Одеській області, належать ці кошти.

Протягом тривалого строку, з 04.07.2016 по 20.07.2016, так званий предмет злочину, без будь-якої правової підстави знаходився у володінні сторони обвинувачення. Такі факти є теж свідченням допущення істотних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України, а тому ці грошові кошти є недопустимими доказами.

З повним текстом вироку можна ознайомитись за посиланням.

Виправдувальний вирок: Суд дослідивши належні та достовірні докази, дійшов висновку що вони не належні та не достовірні

29 жовтня 2021 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області визнав невинуватим особу та виправдав від обвинувачення у згвалтуванні рідної сестри.

Обвинувачений, обвинувачувався в тому, що 07.04.2021 року близько 00.30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем свого проживання,  маючи на меті зґвалтувати свою рідну неповнолітню сестру, з якою перебуває в родинних відносинах, застосувавши фізичне насильство відносно неповнолітньої, яке виразилось у фізичній перевазі, утримуючи її біля себе, силоміць зняв з неї верхній одяг та спідню білизну, після чого, ігноруючи волю потерпілої, вдарив її рукою по обличчю, однією рукою схватив її за шию, а іншою закрив рот, тим самим долаючи її опір, та спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді синця у нижній повіці правого ока, садна біля зовнішнього кута правого ока, синця навколо садна, синця в проекції правого грудино-ключичного з`єднання, слабо вираженого синця по зовнішній поверхні середньої частини лівого плеча, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Читайте також: Верховний суд: Неактивний адвокат – підстава для скасування вироку.

Після чого, знявши з себе штани та спідню білизну, вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із анальним проникненням в тіло неповнолітньої  з використанням своїх геніталій, без її добровільної згоди, в результаті чого потерпіла отримала тілесні ушкодження у виді тріщин в повздовжньому напрямку з кровоподтьоками, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Такі умисні дії, які виразились у вчиненні дій сексуального характеру, пов`язані із анальним проникненням в тіло іншої неповнолітньої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), кваліфіковано стороною обвинувачення як злочин, передбачений ст.152 ч.3 КК України.

Однак сторона обвинувачення не надала суду підтверджуючих  доказів даного факту. Окрім того потерпіла повідомила, що навмисно оговорила брата так як образилась на ньоговін бо він на неї насварився, що пізно прийшла. Суд виправдовуючи особу, проаналізувавши всі дослідженні в судовому засіданні докази, які є допустимими, належними та достовірними, суд дійшов висновку про відсутність належних, достовірних, достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували факт зґвалтування 07.04.2021 року обвинуваченим потерпілої.

З повним текстом рішення можна ознаомитися за посиланням.

 

ВС: Якщо сторона обвинувачення використовує копії документів, то всі похідні докази є недопустимими

Судове рішення від 11 березня 2020 року, ухвалено Касаційним кримінальним судом Верховного суду, справа №149/745/14: https://zakon.cc/court/document/read/88265263_1df216a9

"Відповідно до ч. 3 ст. 99 КПК України, сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа – його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

Згідно ч. 2 та 4 ст. 252 КПК України, проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів; прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування належності і допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Враховуючи те, що під час судового розгляду, на підставі висновку експерта КНДІСЕ Міністерства юстиції України № 9119/16-35 від 10.06.2016 року (т. 11 а. п. 204-213) було встановлено, що відеофонограми (фонограми), на які посилається сторона обвинувачення, що зафіксовані на оптичних дисках – УВБ 9/255, УВБ 9/404, УВБ 9/256, УВБ 9/405, УВБ 9/262, УВБ 9/407, УВБ 9/266, УВБ 9/406, УВБ 9/367, УВБ 9/368, УВБ 9/366, УВБ 9/362 (т. 10, а. п. 27, 36, 44, 52, 56, 70, 84; т. 11, а. п. 158-160, 161), на які фіксувалися НСРД, є копіями, судом обґрунтовано визнано їх недопустимими доказами, а відповідно і інші похідні від них докази, в тому числі протоколи негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтролю особи від 05 вересня 2013 року (т. 10, а. п. 10-18, 19-26, 28-35, 41-43, 49-51, 53-55, 57-69, 71-83, 107-124, 125-137, 136-138) також є недопустимими, про що зазначено в судових рішеннях."

Джерело