Суд виправдав особу через те, що докази у спаві збирав свідок

02.11.2021 року Приморський суд виправдав декана факультету Інноваційних технологій харчування, ресторанно-готельного і туристичного бізнесу Одеської національної академії харчових технологій. Яку обвинувачували в отриманні неправомірної вигоди від матері студента.

Читайте також: Зізнання обвинуваченого під час проведення слідчого експерименту у кримінальному провадженні, не має доказового значення.

Суд зазначив:

У даному випадку, свідок, який не є уповноваженою на збирання доказів особою, надає особі, яка не є учасником кримінального провадження докази, без зазначення номера кримінального провадження, якого вони стосуються. Окремо суд підкреслює, що зі сторони обвинувачення, яка і є уповноваженою на проведення досудового розслідування, запитів в порядку ст. 93 КПК України на адресу ОСОБА_16 не направлялось.

Із клопотанням про накладення арешту на, так званий предмет злочину, сторона обвинувачення звертається значно пізніше, і тільки 20 липня 2016 року, слідчий суддя вирішує питання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. При цьому, у жодному із документів не міститься відомостей, до якого із кримінальних проваджень, розпочатих СУ ГУНП в Одеській області, належать ці кошти.

Протягом тривалого строку, з 04.07.2016 по 20.07.2016, так званий предмет злочину, без будь-якої правової підстави знаходився у володінні сторони обвинувачення. Такі факти є теж свідченням допущення істотних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України, а тому ці грошові кошти є недопустимими доказами.

З повним текстом вироку можна ознайомитись за посиланням.

Статистика виправдувальних вироків ухвалених районними судами м.Одеси за 2020 рік.

Протягом останніх років в Одесі як і на всій території нашої держави, зберігається критично низький відсоток виправдувальних вироків. Якщо зростання кількості виправдувальних вироків і відбувалося, то таке зростання було не таким значним як очікувалося. 

Можна стверджувати, що відсоток виправдувальних вироків ухвалених районними судами м.Одеси не становить і 2%. Наприклад за 2019 рік районні суди Одеси ухвалили 1573 вироки, з них 26 виправдувальні, що становить 1,65 %.

Детальніше про виправдувальні вироки ухвалені районними судами м.Одеси за 2019 рік

За 2020 рік, з загальної кількості ухвалених вироків – 1338, районні суди Одеси ухвалили 24 виправдувальних вироки, що дорівнює 1,8%.

Нижче наведені посилання з Єдиного державного реєстру судових рішень на кожен виправдувальний вирок ухвалений районними судами м.Одеси (Приморський районний суд м.Одеси, Малиновський районний суд м.Одеси, Суворовський районний суд м.Одеси, Київський районний суд м.Одеси), за 2020 рік (в період з 01.01.2020 по 07.12.2020 року).

Київський районний суд м.Одеси – 13 виправдувальних вироків.

Головуючий суддя Войтов Г.В.

  1. https://reyestr.court.gov.ua/Review/88007758 (ст.121 ч.2 КК України)

Головуючий суддя Борщов І.О.

  1. https://reyestr.court.gov.ua/Review/92154260  (ст.128 КК України)
  2. https://reyestr.court.gov.ua/Review/92107968 (ст.186 ч.5 ст.27 ч.3 КК України)
  3. https://reyestr.court.gov.ua/Review/88309244 (ст.121 ч.1 КК України)

Головуюча суддя Федулеєва Ю.О.

  1. https://reyestr.court.gov.ua/Review/88309244  (ст.369 ч.3 ст.15 ч.2 ст.27 ч.4 КК України)

 Головуючий суддя Іванчук В.М.

  1. https://reyestr.court.gov.ua/Review/88178889 (ст.301 ч.3 КК України)
  2. https://reyestr.court.gov.ua/Review/88178889 (ст.309 ч.2 КК України)
  3. https://reyestr.court.gov.ua/Review/90030539  (ст.368 ч.3 КК України)
  4. https://reyestr.court.gov.ua/Review/92075085 (ст.191 ч.5, ст.358 ч.4 КК України)
  5. https://reyestr.court.gov.ua/Review/92870941 ( ст.190 ч.1 КК України)

Головуючий суддя Чаплицький В.В.

  1. https://reyestr.court.gov.ua/Review/88816238  (ч.4 ст.190, ч.4 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.4 ст.190 КК України)
  2. https://reyestr.court.gov.ua/Review/89112497 ( ст.307 ч.2 КК України)

Головуючий суддя Порохов П.А.

  1. https://reyestr.court.gov.ua/Review/93166838 (ч.2 ст.185 КК України)

Малиновський районний суд м.Одеси – 6 виправдувальних вироків.

Головуючий суддя Передерко Д.П.

  1. https://reyestr.court.gov.ua/Review/87210367 (ст.384 ч.1 КК України)
  2. https://reyestr.court.gov.ua/Review/88993991  (ст.185 ч.3 КК України)
  3. https://reyestr.court.gov.ua/Review/90346174  ( ст. 263 ч.1, 263-1 ч.1 КК України)
  4. https://reyestr.court.gov.ua/Review/87376637  (ст.367 ч.2 КК України)

головуючий суддя Старіков О.О.

  1. https://reyestr.court.gov.ua/Review/90435586   (ст.189 ч.2 КК України)

головуючий суддя Гарський О.В.

  1. https://reyestr.court.gov.ua/Review/93075970 (ч.1 ст.119 КК України)

Приморський районний суд м.Одеси – 2 виправдувальних вироків.

Головуючий суддя Попревич В.М.

  1. https://reyestr.court.gov.ua/Review/90346347 (ст.369 ч.3 ст.190 ч.1 КК України)

Головуючий суддя Дерус А.В.

  1. https://reyestr.court.gov.ua/Review/88007758  (ст.369-2 ч.2 КК України)

Суворовський районний суд м.Одеси – 3 виправдувальних вироків.

Головуючий суддя Шкуренков М.В.

  1. https://reyestr.court.gov.ua/Review/89690806 (ст.307 ч.2 КК України)

Головуючий суддя Деркачов О.В.

  1. https://reyestr.court.gov.ua/Review/89690806 (ст.185 ч.2 КК України)

Головуючий суддя Шкорупеєв Д.В.

  1. https://reyestr.court.gov.ua/Review/88436047 (296 ч.4 КК України)

Для прикладу, показники в судах США знаходяться в межах 17–25 %, в країнах Європи – понад 25 %, у Великій Британії – близько 30 % виправдувальних рішень.

В СРСР за часів найбільших політичних репресій у 1935–1939 роках ухвалювалося близько 12 % виправдувальних вироків. В Україні у 2000–2002 роках кількість виправдань була майже нульовою – 0,02 %, у 2008–2012 роках трохи більшою – 0,2 %, і, як досягнення, у 2013 році – 0,4 %. 

 

 

Статус потерпілого особа набуває автоматично за наявності заподіяння майнової або моральної шкоди. (Судове рішення)

Успішний кейс адвоката Євгена Стельмаха, щодо захисту прав клієнта на стадії коли громадськість, адміністрація роботодавця визначили винного. Однак підозру клієнтові ще не було вручено, через відсутність конкретних доказів сторони обвинувачення які б  її обгрунтовували. Стороною захисту було прийнято рішення, звернутися до слідчого з заявою про визнання клієнта потерпілим. Визнання клієнта потерпілим, за розлобленою стратегією захисту, нівелювало б можливість стороною обвинувачення вручити підозру клієнтові у цьому ж кримінальному провадженні.

Слідчий вперто відмовлявся визнавати нашого клієнта потерпілим. Для захисту вказаного права, законодавець передбачив статтю 303 КПК України, в якій зазначається можливість оскаржити дії слідчого щодо відмови у залученні до кримінального провадження потерпілим.

Мотиви слідчих бувають різні, але я зупинюся на оному з ключевих, – тоді коли основним мотивом відмови у визнанні потерпілим слідчий формально вважає наявність складу злочину в діях таокої особи. Тобто стороною обвинувачення особа вважається потенційним підозрюваним, хоч і де-юре вони цього не стверджують.

Обставини справи:

До нас звернувся клієнт за захистом своїх прав в кримінальному  провадженню, яке внесене в ЄРДР за фактом пожежі на території одного з ринків що в м. Одесі. На території ринку вигоріло 700 м2 торгової площі, в результаті чого орендарі вказаних торгових павільйонів понесли колосальні збитки. 

Адміністрація ринку розповсюдила серед орендарів інформацію про навність вини клієнта у виникненні пожежі, таким чином формулюючи хибну думку про винуватця пожежі. Окрім цього,опоненти, офіційно звернулися до клієнта та повідомили про вилучення майна з торгових павільйонів клієнта які вціліли в пожежі, мотивуючи це тим що попередня вина клієнта вже встановлена (По вказаному факту розпочато досудове розслідування та внесені відомості в ЄРДР з попердньою кваліфікацією “Самоправство” 356 КК України). Мотиви адміністрації зрозумілі, – уникнути відповідальності посадових осіб які відповідають за пожежну безпеку, оскільки попередня причина пожежі згідно акту ДСНС, це загорання проводки.

Під час оскарження постанови слідчого про відмову в задоволенні заяви у визнанні потерпілим, представники обвинувачення намагалися переконати суд у відсутності підстав для цього, оскільки відсутня сума збитків. Це був основний аргумент обвинувачення.

Однак Євген Стельмах зміг переконати слідчого суддю Приморського районного суду, не піддався хибним та необгрунтованим твердженням сторони обвинувачення.

Скаргу адвоката задовольнили, зобовязавши слідчого залучити особу до кримінального провадження як потерпілого та ознайомити з своїми правами.

Так, в ухвалі суду зазначається, що статус потерпілого згідно КПК України, особа набуває автоматично за наявності заподіяння майнової, моральної шкоди. Також необхідно враховувати, що факт заподіяння шкоди кримінальним правопорушенням може бути остаточно встановлений обвинувальним вироком суду.

Окрім того слідчий суддя зазначив, що на момент визнання особи потерпілою необхідно виходити із презумпції заподіяння шкоди кримінальним правопорушенням, враховуючи достатні дані про такий факт. При цьому для визнання особи потерпілою достатньо спричинення особі якогось одного із перелічених видів (моральна, матеріальна) шкоди.

Тобто, на думку суду, особа при залученні до кримінального провадження потерпілим не повинна доводити розмір збитків заподіяних правопорушенням або розмір іншої шкоди. Це повинен встановлювати суд, під час винесення вироку.

Рішення суду: