Нероз’яснення права на суд присяжних як підстава для скасування вироку

Велика Палата визначила, чи є недотримання судами ст.384 КПК безумовною підставою для скасування вироку.

Обставини справи

Вироком Суворовського районного суду м. Одеси, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Одеської області, двох осіб було засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.147 КК та п.3,9 ч.2 ст.115 КК. Обом злочинцям на підставі ст.70 КК суд призначив покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Суть касаційної скарги

У касаційній скарзі засуджених йдеться, зокрема, про порушення судами норм процесуального права — роз'яснення їм права на розгляд справи судом присяжних лише після зміни прокурором обвинувачення наприкінці судового розгляду, що, на думку сторони захисту, позбавило засуджених реальної можливості ефективно скористатися цим правом.

Разом з тим представниця одного із засуджених зазначила, що в судах попередніх інстанцій її підзахисний був позбавлений ефективного захисту через неналежну якість наданої йому правової допомоги.

Правова позиція ВП ВС щодо якості правової допомоги 

«Ефективність захисту не є тотожною досягненню за результатами судового розгляду бажаного для обвинуваченого результату, а полягає в наданні йому належних та достатніх можливостей з використанням власних процесуальних прав та кваліфікованої юридичної допомоги, яка в передбачених законом випадках є обов'язковою, захищатися від обвинувачення в передбачений законом спосіб. 

Подальша незгода обвинуваченого з раніше обраними та узгодженими з адвокатом позицією і тактикою захисту не свідчить про його неефективність», — йдеться у постанові Великої Палати Верховного суду від 12 вересня 2018 року.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій засуджений від послуг свого адвоката не відмовлявся, на якість його юридичних послуг не скаржився і не порушував перед судом питання про залучення іншого захисника.

Адвокат активно реалізовував надані йому законом права, користувався усіма процесуальними можливостями для відстоювання обраної позиції захисту, а об'єктивних даних про неналежне виконання ним професійних обов'язків, яке б могло призвести до істотного обмеження прав його підзахисного, у матеріалах справи не міститься.

З огляду на це, Велика Палата дійшла висновку, що під час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій право засудженого на захист не було порушено.

Правова позиція ВП ВС щодо наслідків нероз’яснення права на суд присяжних 

Попри невідповідність дій суду приписам ст.384 КПК, на думку суддів Великої Палати, в цій ситуації скасування вироку з призначенням нового судового розгляду не буде необхідним та  ефективним засобом виправлення допущеної помилки і не сприятиме реальному захисту прав і свобод засуджених.

Навпаки, анулювання результатів усіх процесуальних дій, виконаних судом у встановленому законом порядку, з метою дотримання самої лише формальної процедури призведе до неефективного витрачання людських і часових ресурсів, втрати значної частини доказів і порушення прав учасників процесу на розгляд справи упродовж розумного строку.

«Роз'яснення обвинуваченому права на суд присяжних поза межами підготовчого провадження, але до завершення судового розгляду, не завжди має визнаватися судами вищих інстанцій безумовною підставою для скасування вироку», — резюмувала ВП ВС.

Разом з тим для залишення судових рішень у силі в кожному конкретному випадку необхідні дані, які переконливо свідчили б про відсутність у особи перешкод у реалізації його права на особливий порядок судового розгляду попри зазначений недолік.

«За наявності обґрунтованих підстав для висновку, що в результаті роз'яснення права на суд присяжних на стадії судового розгляду обвинувачений мав реальну можливість ефективно скористатися ним, суд касаційної інстанції вправі не визнати відсутність роз'яснення такого права прокурором при направленні обвинувального акта до суду і судом у підготовчому судовому засіданні безумовною підставою для скасування вироку.

За означених умов, яких дотримано в цій кримінальній справі, Велика Палата вважає, що хоча обвинуваченому право на суд присяжних і не було роз'яснене на стадії підготовчого провадження, однак зазначений недолік вчасно виправлено судом першої інстанції й обвинуваченому були створені необхідні умови для ефективного використання цього права.

Отже, вирішуючи питання про те, чи є нероз'яснення обвинуваченому права на суд присяжних безумовною підставою для скасування вироку, необхідно виходити з того, чи забезпечили фактично застосовані час і спосіб такого роз'яснення можливість реалізувати право на особливий порядок судового розгляду»,  — зазначається у постанові Великої Палати.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Касаційний кримінальний суд висловив правову позицію щодо відповідності статті КК про придбання, носіння, зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів вимогам якості закону.

Крім того, Велика Палата сформулювала правову позицію щодо застосування ст.365 КК, що передбачає кримінальну відповідальність за перевищення влади чи службових повноважень правоохоронцем.

Джерело: SUD

Автор: Ольга Туева

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *