ВС ККС: Територіальна підсудність органу досудового розслідування визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу

Ксаційний кримінальний суд, поставив крапку у визначенні підсудності Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Миколаєві, юрисдикція якого поширюється на всі південні регіони України, в тому числі і на Одеську область.

Справа в тому, що слідче управіління ТУ ДБР розташованого у місті Миколаєві знаходиться також в Одесі за адресою вул. Мечнікова 59, де слідчі даного підрозділу часто проводять допити та інші слідчі дії, зазначаючи про це в протоколах. Хоча зареєстроване ТУ ДБР у місті Миколаєві. 

Частиною 2 статті 132 КПК України визначено, що клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Згідно з положеннями ст. 38 КПК України, органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є:
1) слідчі підрозділи – органів внутрішніх справ; органів безпеки; органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; органів Державного бюро розслідувань; органів Державної кримінально-виконавчої служби України;
2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.

Тобто чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб – слідчих цих органів досудового розслідування, – а відповідні державні установи – слідчі підрозділи та підрозділи детективів.

З вказаним твердженням погодився, в свій час, і Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, та в своєму листі адресованому головам апеляційних судів областей №223-1650/0/4-16 від 16.06.2016 року, зазначив, що органом досудового розслідування при системному аналізі положень ч.1 ст.38, п.8 ч.1 ст.3 КПК України, є слідчі підрозділи (Головне слідче управління, слідче управління, відділ, відділення). Тобто органом розслідування в конкретному кримінальному провадженні є не сам правоохоронний орган до складу якого входить відповідний підрозділ, а його підрозділ управління, відділ визначений у ч.1 ст.38 КПК України.

Однак, Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду 22.04.2020 року, за клопотанням адвоката Євгена Стельмаха постановив ухвалу, в якій зазначив, що територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.

Рішення:http://reyestr.court.gov.ua/Review/88880636?fbclid=IwAR36Co3rRS3LbP8wf2FJDXA9Qi5uHPrwV5FmMNjN7-l2-yp44B9l_BuYRYE

Карантинні обмеження – в ефірі ток-шоу “Хліба і видовищ”.

В ефірі ток-шоу «Хліба і видовищ» обговорили нові карантинні обмеження в Україні та законність забороняти прогулянки в парках, скверах та на відвідування спортивних майданчиків. В студії: Світлана Галич, доктор медичних наук, акушер-гінеколог, Сергій Дібров, журналіст, громадянський діяч, Євгеній Стельмах, адвокат, Олексій Плотніков, старший юрист громадської організації «Десяте квітня». Гості по відеозв'язку: Юлія Сулімова (Німеччина), Натан (Ізраіль), Александр Осташко (США) Сергій Ковалинский (США).

Відношення поліції до складання протоколів за порушення правил карантину

В ефірі Думська ТВ, адвокат Євген Стельмах, – обговорили тему дотримання умов карантину, та чи буде поліція штрафувати порушників. 200 протоколів склали одеські поліцейські на порушників правил карантину з 23 березня.

ВС: Якщо сторона обвинувачення використовує копії документів, то всі похідні докази є недопустимими

Судове рішення від 11 березня 2020 року, ухвалено Касаційним кримінальним судом Верховного суду, справа №149/745/14: https://zakon.cc/court/document/read/88265263_1df216a9

"Відповідно до ч. 3 ст. 99 КПК України, сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа – його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

Згідно ч. 2 та 4 ст. 252 КПК України, проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів; прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування належності і допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Враховуючи те, що під час судового розгляду, на підставі висновку експерта КНДІСЕ Міністерства юстиції України № 9119/16-35 від 10.06.2016 року (т. 11 а. п. 204-213) було встановлено, що відеофонограми (фонограми), на які посилається сторона обвинувачення, що зафіксовані на оптичних дисках – УВБ 9/255, УВБ 9/404, УВБ 9/256, УВБ 9/405, УВБ 9/262, УВБ 9/407, УВБ 9/266, УВБ 9/406, УВБ 9/367, УВБ 9/368, УВБ 9/366, УВБ 9/362 (т. 10, а. п. 27, 36, 44, 52, 56, 70, 84; т. 11, а. п. 158-160, 161), на які фіксувалися НСРД, є копіями, судом обґрунтовано визнано їх недопустимими доказами, а відповідно і інші похідні від них докази, в тому числі протоколи негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтролю особи від 05 вересня 2013 року (т. 10, а. п. 10-18, 19-26, 28-35, 41-43, 49-51, 53-55, 57-69, 71-83, 107-124, 125-137, 136-138) також є недопустимими, про що зазначено в судових рішеннях."

Джерело

Незабаром в Україні запрацює система відеофіксації порушень на дорогах

Адвокат Євген Стельмах, в ефірі 7 каналу, надав коментар з приводу запровадження системи фото-відео фіксації порушень ПДР, анонс роботи якої презентував Міністр внутрішніх справ України.

Система фото-відео фіксації порушень ПДР, повинна була розпочати свою роботу з початку реформи правоохоронних органів. Віідкладення роботи системи фото відеофіксації порушень ПДР фактично пригальмовувало розвиток реформи поліції та провокувало безкарність водіїв-порушників, що в свою чергу збільшувало кількість дорожньо-транспортних пригод. Не секрет, що особового складу патруьної поліції не вистачає не те щоб слідкуючи за дорожнім рухом притягуючи до відповідальності автоправопорушників, але й повноцінно справлятися з своїми обов'язками. Тому початок роботи даної системи дасть можливість дисциплінувати водіїв на дотримання вимог Правил дорожнього руху, що в свою чергу, можливо, вплине на смертність в результаті ДТП. Оскільки одним з чинників, що впливає на смертність на дорогах країни в результаті ДТП, є не дотримання водіями швидкісного режиму.

Особливу увагу необхідно приділити власникам транспортних засобів, оскільки відповідати будуть саме вони. Так як система націлена на ідентифікацію транспортного засобу і оскільки встановленням хто саме керував автомобілем під час порушення ПДР органи поліції займатися не будуть, вся відповідальність буде покладатися на особу на яку зареєстрований автомобіль. Тому тим хто продав свій транспортний засіб "за довіреністю" потрібно бути готовими до "листів щастя", які обов'язково надішлють органи правопорядку, у випадку порушення водієм такого автомобіля правил дорожнього руху.

Уникнути штрафу власникові транспортного засобу можна буде за умови надання доказів органу поліції про те що не власник авто порушив ПДР.

В будь-якому випадку у адвокатів роботи побільшає.) 

 

Обговорення прокурором зі свідками їх поведінки під час проведення НСРД прямо суперечить ч.2 ст.246 КПК та призводить до недопустимості отриманих доказів

Судове рішення від 3 лютого 2020 року, справа №461/3138/17: https://zakon.cc/court/document/read/87424239_76ad0b02

"Така процесуальна дія як бесіда зі свідком не передбачена чинним КПК. Більше того, відповідно до ч. 2 ст. 246 КПК, негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Разом з тим, з наданих суду носіїв інформації, на яких зафіксовані наведені негласні слідчі дії видно, що прокурор обговорює зі свідками їх поведінку під час дачі показань та слідчих дій, тобто фактично обговорює їх дії, які негласними не являються, що прямо суперечить вищенаведеним положенням ст. 246 КПК. З цією позицією погоджується колегія суддів Верховного Суду.

Дані в протоколах проведених 19 січня 2017 року обшуків суд обґрунтовано не може вважати допустимими доказами, оскільки вони отримані з порушенням визначеного КПК порядку, про що детально зазначено у вироку.

Зокрема вказано про те, що серії та номери вилучених грошових купюр у протоколі обшуку не зазначені. Не містять чіткого найменування вилучені мобільні телефони та записник. Фактів про вручення присутнім особам додатків з описом, характеристиками та найменуванням вилучених у них речей матеріалами справи не підтверджено. Судом також не встановлено доказів того, що такі додатки були вручені ОСОБА_33 та ОСОБА_3 , з чого судом зроблено висновок про недотримання в повній мірі стороною обвинувачення вимог Закону. Також під час обшуку крім інших учасників процесуальної дії, був присутній також захисник обвинуваченого, який назвався як ОСОБА_54 та громадянин ОСОБА_33 , який, як встановлено судом, на той час перебував у гостях у ОСОБА_1 . При цьому, підписи вказаних учасників процесуальної дії у протоколі проведення обшуку, в порушення ст. 104 КПК, відсутні. Немає відомостей про відмову таких осіб від підпису у протоколі. Крім цього не встановлено, що в ході вилучення предметів та грошових коштів слідчим, був проведений відповідний опис, із зазначенням точного найменування та характеристик вилученого майна, що в свою чергу не дає можливості суду ідентифікувати вилучене в ході обшуку майно, як таке, що може бути предметом неправомірної вигоди чи таке, що може мати будь-яке інше значення для кримінального провадження."

 

джерело: Sinko Apps

ВС: Протокол оглядку місця події і всі похідні докази є недопустимими у разі відсутності протоколу затримання особи, яка була змішена залишатись поряд з поліцейським

Судове рішення від 21 січня 2020 року, справа № 756/8425/17: https://zakon.cc/court/document/read/87053575_facc3a2c

"Відповідно до ст. 209 КПК особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишитися поряд з уповноваженою особою.

Таким чином, обставини конкретної справи свідчать, що ОСОБА_1 фактично був затриманий, однак усупереч вимогам ч. 5 ст. 208 вказаного Кодексу протоколу про його затримання не було складено і процесуальних прав не роз`яснено.

Допущене порушення є істотним і за відсутності оформленого відповідно до ч. 3 ст. 208 КПК протоколу обшуку затриманої особи слугувало для апеляційного суду безперечною підставою для поставлення під сумнів законності протоколу огляду місця події, на якому вирішальною мірою ґрунтується обвинувачення ОСОБА_1 .

Крім того, з урахуванням установлених процесуальних порушень, факту недодержання конституційних прав і свобод людини суд апеляційної інстанції, керуючись ст. 87 КПК, умотивовано визнав також недопустимими решту доказів сторони обвинувачення, які є похідними від згаданого протоколу огляду місця події.

Наведена позиція апеляційного суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини(рішення від 30 червня 2008 року, 21 квітня 2011 року, справи «Гефген проти Німеччини» та «Нечипорук і Йонкало проти України» відповідно). Зокрема, згідно з доктриною цього Суду, якщо джерело доказів є недопустимим, то всі інші фактичні дані, отримані з його допомогою, будуть такими ж."

Джерело

 

Районними судами м.Одеси за 2019 рік ухвалено 1573 вироки, з яких 26 виправдувальні

Коротко про роботу районних судів м.Одеси, а їх в місті аж чотири, в цифрах, за 2019-й рік.

Всього по цивільним, адміністративним та кримінальним справам загалом за 2019 було винесено рішень (ухвал, постанов, вироків):

Київський районний суд м.Одеси – 51612
Малиновский районний суд м.Одеси– 37666
Приморський районний суд м.Одеси– 62874
Суворовський районний суд м.Одеси– 33343

При тому що Одеський апеляційний за 2019 рік виніс – 39381 процесуальних рішення.

З вищевказаної загальної кількості рішень за 2019 рік, по кримінальних справах було ухвалено:

Київський районний суд м.Одеси – 21025 
Малиновский районний суд м.Одеси – 12002
Приморський районний суд м.Одеси – 24409
Суворовський районний суд м.Одеси – 9269

І Одеський апеляційни суд, для порівняння – 10821.

До уваги, звичайно, не бралося кількість справ у судах, кількість суддів та інші важливі чинники. Але з вказано можна зробити висновок і про загруженість судів, – чим більше рішень ухвалено, тим більше у суді справ. 

Тепер по вироках. 

Районними судами м.Одеси з 01.01.2019 року ухвалено 1573 вироки, з яких 26 виправдувальні.

З них
Суворовським районним судом – 341 з яких 3 виправдувальних вироки які ухвалили судді: Деркачов О.В. – 2; Позняк В.С. – 1.

Приморським районним судом – 417 з яких 5 виправдувальних вироки які ухвалили судді: Куцаров В.І. -1; Попревич В.М. – 2; Іванов В.В. – 1; Осіік Д.В. – 1.

Малиновським судом – 477 з них 13 виправдувальних вироків, які ухвалили судді: Черевко С.П. – 2; Морозова І.В.– 5; Передерко Д.П. – 2; Старіков О.О. – 2; Гарський О.В. – 1; Іщенко І.В. – 1.

Київський суд ухвалив – 338 вироки, 5 з яких виправдувальні, ухвалили судді: Галій С.П. – 4; Войтов Г.В. – 1.


Дані взято з Єдиного державного реєстру судових рішень України.

Є.Стельмах: Затримання підозрюваних у справі Шеремета, передчасне

Передчасно робити висновок про винуватість чи не винуватість осіб яким оголосили про підозру у вбивстві відомого журналіста П.Шеремета. 

Висвітлені в ЗМІ докази і заяви посадових осіб національної поліції змушують, як мінімум, замислитись про якість роботи досудового слідства, навіть в такій резонансній справі.

Основний меседж який ми почули у заявах чиновників з поліції, – доказів немає, але ви нам повірте.

Про це в ефірі 7 каналу сказав адвокат Євген Стельмах.

Ярослав Зейкан: іноді ти виграєш справу завдяки тому, що свідомо порушуєш певні правила професійної етики

Спецкурс для корпоративних юристів Legal High School продовжує свою роботу. Другий день заходу відкрив Ярослав Зейкан, партнер ЮК EQUITY. Лектор прочитав лекцію, під час якої зосередив увагу на питаннях етичних стандартів адвокатури, відповідальності адвоката за порушення правил професійної етики, ілюструючи свої тези практичними кейсами.

Як зазначив лектор, радянська юридична наука зробила все для того, щоб у судді не було шансів приймати виправдувальні вироки. Принцип об’єктивної істини існував і тоді, існує він і тепер. Однак є тенденція, що зараз у судах намагаються доводити той факт, що там встановлюється істина. Важливо розуміти: в судах не встановлюється істина, в судах встановлюється доведеність чи недоведеність вини. Не можна порівнювати встановлення об’єктивної істини наукою і в судах, оскільки наука не обмежена, а в судах встановлені дуже жорсткі вимоги. Так, у свою чергу, є певні докази, якими можна доводити вину людини, а є ті, якими не можна.

Далі спікер констатував пріоритет досудового слідства у минулому. Ярослав Зейкан вважає, що для континентального права характерний інквізиційний процес: суддя сам бере участь у дослідженні доказів, сам веде допит свідка, жертви, потерпілого, відповідно на ньому лежить психологічний обов’язок довести провину. Відомо, що за радянських часів проводився контроль рівня «репресій»: він показував якийсь відсоток реальних покарань у суді. І, незважаючи на те, що зараз це вважається нібито пережитками минулого, в нинішній системі це можна відстежити. Саме так у російській традиції називається принцип приписування вини — «принцип поставлення провини».

Як підкреслив пан Зейкан, у 2012 році відбулася революція в кримінальному процесі. Насправді цей процес запозичений із англосаксонської системи права: саме він розширив можливості змагальності, ввів прямий і перехресний допит.

«Ми повинні дотримуватися позицій клієнта, але є єдиний випадок, коли адвокат може піти проти цього принципу. Всупереч цій позиції можна йти лише у разі самообмови клієнта» — переконаний лектор. Це може бути свідомим рішенням клієнта, що, в свою чергу, накладає дуже велике моральне навантаження на адвоката.

Ярослав Зейкан упевнений: іноді ти виграєш справу завдяки професіоналізму, удачі, а іноді тому, що порушуєш певні правила професійної етики, проте це також треба робити свідомо і не зловживати цим.

Лектор також звернув увагу на досить великі потенційні можливості допиту і те, якими прийомами треба користуватися адвокату: серед них прийом відволікання уваги, ефект несподіванки тощо.

Джерело