Виправдувальний вирок: КПК України зобов`язує не доводити невинуватість у вчиненні злочину, а навпаки доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.

Жашківським районним судом Черкаської області виправдано водія від обвинувачень у вчиненні порушень правил дорожнього руху, що спричинило тяжке тілесне ушкодження (ч.2 ст.286 КК України). З моменту ДТП пройшло майже десять років. Через плутанину в показах свідків, висновком, призначеної в суді, комплексної судової медико-автотехнічної експертизи, не встановлено хто ж з осіб які знаходились в салоні автомобіля перебував за кермом.

Водія автомобіля Опель Вектра обвинувачували в порушенні вимог п.п. 2.3 б), 2.9 а), та 12.1 Правил дорожнього руху України.  04 березня 2012 року близько 18 год. 00 хв. на 84 км + 150 м автодороги Орадівка-Жашків-Мошни, поблизу с.Тетерівка Жашківського району Черкаської області, він керував автомобілем, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості, не впорався з керуванням вказаного транспортного засобу, з`їхав з проїжджої частини дороги в кювет за правим по напрямку руху узбіччям, де здійснив наїзд на дерево.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, десятилітньої давності, пасажири автомобіля отримали травми різного ступеня тяжкості.

Читайте також: Алгоритм дій потерпілого по КПК

Даючи правову оцінку встановленим по кримінальному провадженню обставинам, суд прийшов до висновку, що доводи обвинувачення не знайшли свого об`єктивного підтвердження, ґрунтуються на припущеннях, які не відповідають критеріям допустимості і законності, приймаючи до уваги вимоги ст.62 Конституції України, суд вважає, що доказів обвинувачення про вчинення злочину не надано, а усі сумніви стосовно доказування вини трактуються на користь обвинуваченого. Інших доказів, які б були прийнятними поза розумним сумнівом, суду не надано.

Суд констатував, що КПК України зобов`язує не доводити невинуватість у вчиненні злочину, а навпаки доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. Окрім того зазначивши у вироку, що жоден із досліджених в суді доказів, наданих стороною обвинувачення, прямо не вказує на те, що саме обвинувачений вчинив цей злочин.

Читайте також: Статус потерпілого особа набуває автоматично за наявності заподіяння майнової або моральної шкоди.

Суд наголосив, що КПК України зобов`язує не доводити невинуватість у вчиненні злочину, а навпаки доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.

З повним текстом вироку можна ознайомитись за посиланням.

Зізнання обвинуваченого під час проведення слідчого експерименту у кримінальному провадженні, не має доказового значення.

Черговий виправдувальний вирок ухвалено Котовським районним судом Одеської області, через процесуальні порушення під час досудового розслідування. Стороною обвинувачення було проведено слідчий експеримент, на якому обвинувачений зізнався у вчиненні злочину, проте суд відкинув цей доказ, мотивуючи тим, що слідчий експеримент не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань,  проводений виключно у формі повідомлення підозрюваним відомостей. Суд аналізуючи  докази сторони обвинувачення, розцінив слідчий експеримент як повторний допит.

Обвинувачували особу у вчиненні тяжкого злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України, – умисне тяжке тілесне ушкодження що спричинило смерть потерпілого, за який законом передбачено до десяти років позбавлення волі.

Дослідивши всі надані сторонами в судовому засіданні докази, проаналізувавши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 121 КК України не доведена.

При проведенні слідчого експерименту участь підозрюваного, обвинуваченого не може виявлятися виключно в формі повідомлення відомостей про фактичні дані, які мають значення для кримінального провадження (адже це є предметом допиту). Слідчий експеримент, здійснений у такій формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, має розцінюватися як повторний допит, що не може мати в суді доказового значення з огляду на ч. 4 ст. 95 КПК, згідно з якою суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 КПК.

Посилання прокурора в судовому засіданні на зізнання обвинуваченого  під час проведення слідчого експерименту у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України не має доказового значення по справі, адже за положеннями ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Таким чином, протокол проведення слідчого експерименту не є сам по собі джерелом доказів в розумінні ст.84 КПК України, а є формою фіксування слідчої (розшукової) дії.

Зокрема, протокол проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого є формою фіксування наданих ним на досудовому слідстві показань.

Згідно ж ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Касаційного

Вказаний висновок, викладений у вироку Котовського районного суду Одеської області, узгоджується із постановою Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у справі № 740/3597/17

З повним текстом рішення можна ознайомитися за посиланням.

Статистика виправдувальних вироків ухвалених районними судами м.Одеси за 2020 рік.

Протягом останніх років в Одесі як і на всій території нашої держави, зберігається критично низький відсоток виправдувальних вироків. Якщо зростання кількості виправдувальних вироків і відбувалося, то таке зростання було не таким значним як очікувалося. 

Можна стверджувати, що відсоток виправдувальних вироків ухвалених районними судами м.Одеси не становить і 2%. Наприклад за 2019 рік районні суди Одеси ухвалили 1573 вироки, з них 26 виправдувальні, що становить 1,65 %.

Детальніше про виправдувальні вироки ухвалені районними судами м.Одеси за 2019 рік

За 2020 рік, з загальної кількості ухвалених вироків – 1338, районні суди Одеси ухвалили 24 виправдувальних вироки, що дорівнює 1,8%.

Нижче наведені посилання з Єдиного державного реєстру судових рішень на кожен виправдувальний вирок ухвалений районними судами м.Одеси (Приморський районний суд м.Одеси, Малиновський районний суд м.Одеси, Суворовський районний суд м.Одеси, Київський районний суд м.Одеси), за 2020 рік (в період з 01.01.2020 по 07.12.2020 року).

Київський районний суд м.Одеси – 13 виправдувальних вироків.

Головуючий суддя Войтов Г.В.

  1. https://reyestr.court.gov.ua/Review/88007758 (ст.121 ч.2 КК України)

Головуючий суддя Борщов І.О.

  1. https://reyestr.court.gov.ua/Review/92154260  (ст.128 КК України)
  2. https://reyestr.court.gov.ua/Review/92107968 (ст.186 ч.5 ст.27 ч.3 КК України)
  3. https://reyestr.court.gov.ua/Review/88309244 (ст.121 ч.1 КК України)

Головуюча суддя Федулеєва Ю.О.

  1. https://reyestr.court.gov.ua/Review/88309244  (ст.369 ч.3 ст.15 ч.2 ст.27 ч.4 КК України)

 Головуючий суддя Іванчук В.М.

  1. https://reyestr.court.gov.ua/Review/88178889 (ст.301 ч.3 КК України)
  2. https://reyestr.court.gov.ua/Review/88178889 (ст.309 ч.2 КК України)
  3. https://reyestr.court.gov.ua/Review/90030539  (ст.368 ч.3 КК України)
  4. https://reyestr.court.gov.ua/Review/92075085 (ст.191 ч.5, ст.358 ч.4 КК України)
  5. https://reyestr.court.gov.ua/Review/92870941 ( ст.190 ч.1 КК України)

Головуючий суддя Чаплицький В.В.

  1. https://reyestr.court.gov.ua/Review/88816238  (ч.4 ст.190, ч.4 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.4 ст.190 КК України)
  2. https://reyestr.court.gov.ua/Review/89112497 ( ст.307 ч.2 КК України)

Головуючий суддя Порохов П.А.

  1. https://reyestr.court.gov.ua/Review/93166838 (ч.2 ст.185 КК України)

Малиновський районний суд м.Одеси – 6 виправдувальних вироків.

Головуючий суддя Передерко Д.П.

  1. https://reyestr.court.gov.ua/Review/87210367 (ст.384 ч.1 КК України)
  2. https://reyestr.court.gov.ua/Review/88993991  (ст.185 ч.3 КК України)
  3. https://reyestr.court.gov.ua/Review/90346174  ( ст. 263 ч.1, 263-1 ч.1 КК України)
  4. https://reyestr.court.gov.ua/Review/87376637  (ст.367 ч.2 КК України)

головуючий суддя Старіков О.О.

  1. https://reyestr.court.gov.ua/Review/90435586   (ст.189 ч.2 КК України)

головуючий суддя Гарський О.В.

  1. https://reyestr.court.gov.ua/Review/93075970 (ч.1 ст.119 КК України)

Приморський районний суд м.Одеси – 2 виправдувальних вироків.

Головуючий суддя Попревич В.М.

  1. https://reyestr.court.gov.ua/Review/90346347 (ст.369 ч.3 ст.190 ч.1 КК України)

Головуючий суддя Дерус А.В.

  1. https://reyestr.court.gov.ua/Review/88007758  (ст.369-2 ч.2 КК України)

Суворовський районний суд м.Одеси – 3 виправдувальних вироків.

Головуючий суддя Шкуренков М.В.

  1. https://reyestr.court.gov.ua/Review/89690806 (ст.307 ч.2 КК України)

Головуючий суддя Деркачов О.В.

  1. https://reyestr.court.gov.ua/Review/89690806 (ст.185 ч.2 КК України)

Головуючий суддя Шкорупеєв Д.В.

  1. https://reyestr.court.gov.ua/Review/88436047 (296 ч.4 КК України)

Для прикладу, показники в судах США знаходяться в межах 17–25 %, в країнах Європи – понад 25 %, у Великій Британії – близько 30 % виправдувальних рішень.

В СРСР за часів найбільших політичних репресій у 1935–1939 роках ухвалювалося близько 12 % виправдувальних вироків. В Україні у 2000–2002 роках кількість виправдань була майже нульовою – 0,02 %, у 2008–2012 роках трохи більшою – 0,2 %, і, як досягнення, у 2013 році – 0,4 %.